Вікіпедія

Едвард Гудріч Ачесон

американський хімік і винахідник

Е́двард Гу́дріч А́чесон (англ. Edward Goodrich Acheson; 9 березня 1856 — 6 липня 1931) — американський хімік, винахідник названого його іменем процесу синтезу[en] порошкового карбіду кремнію, технології, що досі використовується для виробництва карбіду кремнію (карборунду). Едвард Ачесон у 1908—1909 роках обіймав посаду президента Електрохімічного товариства[en][6].

Едвард Гудріч Ачесон
Народився9 березня 1856(1856-03-09)[1][2][…]
Вашингтон, Пенсільванія, США[4]
Помер6 липня 1931(1931-07-06)[1][2][…] (75 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4]
Країна США
Діяльністьхімік, винахідник, інженер
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук[5]
Нагороди
CMNS: Едвард Гудріч Ачесон у Вікісховищі

Життєпис

ред.
 
Будинок Едварда Ачесона[en] у Мононгегелі
 
Історичний маркер місця народження Едварда Ачесона у Вашингтоні (Пенсільванія)

Народився у Вашингтоні, на південному заході штату Пенсільванія, багатому вугільними родовищами.

Ачесон навчався в Академії Беллефонте[en] протягом трьох років, (1870—1872); що було всією його формальною освітою[7]. Він покинув навчання у віці 16 років, щоб допомогти сім'ї після смерті батька, і працював помічником геодезиста на Піттсбурзькій Південній залізниці[en][8].

Вечори він присвячував науковим заняттям — насамперед експериментам з електрикою. У 1880 році він мав сміливість спробувати продати акумуляторну батарею власної конструкції Томасу Едісону, і в результаті його найняли на роботу. Едісон 12 вересня 1880 року доручив Ачесону працювати у лабораторії в Менло-Парку[en] (штат Нью-Джерсі), під керівництвом Джона Крузі[en]. Ачесон проводив експерименти зі створення вуглецевих провідників, які Едісон мав намір використовувати у своїх електричних лампочках[9][10]

У 1881 році його відправили на Міжнародну електричну виставку в Парижі[11], як члена команди під керівництвом винахідника і близького соратника Едісона Чарлза Батчелора[en], і він залишився в Європі до 1882 року, щоб встановити демонстрацію системи електричного освітлення Едісона в Антверпенській ратуші (Бельгія) та в театрі Ла Скала (Мілан)[12] а також інших публічних місцях.

У 1884 році Ачесон пішов від Едісона і став керівником заводу, що був конкурентом у виробництві електричних лампочок. Він почав працювати над розробкою методів виробництва штучного алмазу в електричній печі. Після нагрівання суміші глини та коксу в залізній чаші з використанням електричної дуги між вугільними електродами з метою розчинити вуглець у розплавленому корунді (глиноземі) він виявив блискучі кристали з шестикутними гранями (карбід кремнію), прикріплені до вугільного електрода. Він назвав це «карборундом». На його думку, це була сполука вуглецю і корунду. Або, за іншою версією, він назвав матеріал «карбунд» за аналогією з корундом, який є також дуже твердою речовиною (9 одиниць за шкалою Мооса)[13].

У 1891 році Ачесон за пропозицією Едісона побудував електростанцію в Порт-Гуроні використав електрику для експериментів з карборундом.

28 лютого 1893 року він отримав патент[14] на технологічний процес отримання порошкового карбіду кремнію. Ачесон також розробив конструкцію електричної печі, що до цих пір використовується у виробництві карбіду кремнію. Він заснував компанію The Carborundum Company для виробництва порошкоподібної речовини, що спочатку використовувалася виключно як абразив. У 1900 році компанія змушена була домовлятись з компанією Electric Smelting and Aluminium Company, після того як рішення суддів надало «широкий пріоритет» її засновникам «для відновлення руд та інших речовин методом розжарювання»[15].

Ачесон продовжував експерименти і розробив процес отримання дуже чистого графіту. У 1899 році ним була заснована компанія Acheson Graphite Co. У 1928 році ця компанія була об'єднана з National Carbon Co.

Дослідник отримав 70 патентів на технічні рішення, що стосуються абразивів, графітових виробів, відновлення оксидів і вогнетривів.

У 1928 році Ачесон виділив Електрохімічному товариству кошти для заснування Премії Ачесона[en]. Це одна з найвищих наукових відзнак від Товариства. Сам Ачесон був першим лауреатом у 1929 році. Протягом багатьох років родина Ачесонів надавала кошти, щоб підтримувати престижність цієї нагороди[16].

Едвард Гудріч Ачесон помер 6 липня 1931 у Нью-Йорку.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116241519 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ NNDB — 2002.
  6. ↑ http://www.electrochem.org/acheson
  7. ↑ Bellefonte Academy: Notable Alumni [Архівовано 2012-07-01 у Archive.is]
  8. ↑ Dr. Acheson Dies; Eminent Scientist, Discoverer of Carborumdum. The New York Times. 7 липня 1931. Процитовано 3 березня 2009.
  9. ↑ Edward Goodrich Acheson. Science History Institute. Процитовано 21 березня 2018.
  10. ↑ Bowden, Mary Ellen (1997). Edward Goodrich Acheson. Chemical achievers : the human face of the chemical sciences. Philadelphia, PA: Chemical Heritage Foundation. с. 38–39. ISBN 9780941901123.
  11. ↑ Acheson, Edward Goodrich. Encyclopædia_Britannica (англ.). Т. 1 (вид. 14). 1930. с. 121.
  12. ↑ Anna Guagnini A Bold Leap into Electric Light: The Creation of the Società Italiana Edison, 1880—1886. — History of Technology, 32: special issue Italian Technology from the Renaissance to the Twentieth Century, edited by Anna Guagnini and Luca Molà (2014), p. 160.
  13. ↑ Silicon carbide // chemeurope.com's Encyclopedia of Chemistry
  14. ↑ Acheson, G. (1893) U.S. Patent 492 767 «Production of artificial crystalline carbonaceous material»
  15. ↑ Mabery, Charles F. (1900). Notes, On Carborundum. Journal of the American Chemical Society. XXII (Part II): 706—707. doi:10.1021/ja02048a014. Процитовано 28 жовтня 2007.
  16. ↑ Edward Goodrich Acheson Award. Electrochemical Society. Процитовано 29 вересень 2022.
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 жовтня 2016. Процитовано 4 жовтня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Едвард_Гудріч_Ачесон&oldid=42286839