Едді Калверт
Альберт Едвард 'Едді' Калверт (англ. Albert Edward 'Eddie' Calvert нар. 15 березня 1922, Престон — пом. 7 серпня 1978, Йоганнесбург[2]) — англійський трубач, який мав найбільший успіх у 1950-х роках. У період з 1953 по 1958 рік Калверт сім разів зі своїми інструментальнимих хітами потрапляв до британського чарту, а двічі його очолював з мелодіями «Oh, Mein Papa[en]» в 1953 році та «Cherry Pink (and Apple Blossom White)[en] в 1955 році.[3][4]
| Едді Калверт | |
|---|---|
англ. Eddie Calvert  | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 березня 1922[1]  |
| Місце народження | Престон, Ланкашир[d], Північно-Західна Англія, Англія, Сполучене Королівство |
| Дата смерті | 7 серпня 1978[1] (56 років) |
| Місце смерті | Йоганнесбург, Трансвааль, ПАР |
| Причина смерті | інфаркт міокарда |
| Роки активності | з 1951 |
| Громадянство | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Професії | музикант, автор пісень, трубач |
| Інструменти | труба |
Біографія
ред.Калверт народився в Престоні, Ланкашир, Англія[5]. Незабаром він навчився грати на різноманітних інструментах, найбільше грав на трубі
Після Другої світової війни, демобілізувавшись, він позичив гроші у батька, щоб отримати першу роботу в манчестерському оркестрі[6] Після його виступу на телебаченні з оркестром Стенлі Блека, захоплений диктор представив його як „Людина з золотою трубою“ — влучний опис, який залишився з ним до кінця його музичної кар'єри.
Стиль Калверта був незвично індивідуалістичним, і він став популярним музикантом на радіо та телебаченні BBC протягом 1950-х років. Розпочавши з лейблу Melodisc[en] у 1949—1951 роках, надалі він почав співпрацювати із Columbia, яка видала дві платівки: «О, мій батьку»[en] (Oh Mein Papa), а через рік — «Вишневий рожевий колір і яблуневий білий колір»[en] (Cherry Pink and Apple Blossom White). Він став першим британським інструменталістом, який досяг першого місця в UK Singles Chart, перебуваючи там протягом дев'яти тижнів, і першим отримав золотий диск у Великій Британії за інструментальний трек.[7]
Подальші записи „John and Julie“ і „Mandy“, теж потрапляли до топ-10 чарту. Серед інших мелодій були «Stranger in Paradise[en]» (1955), «The Man with the Golden Arm[en]» (1956) і «Jealousy» (1960). Також 1958 року він зіграв роль трубача в американсько-британському пригодницькому фільмі За межами Момбаси.
Калверт у співавторстві написав пісню «My Son, My Son[en]», яка стала хітом для Віри Лінн у 1954 році. Попри те, що він був інструментальним музикантом, його тематична музика до фільму «Людина із золотою рукою» була заборонена BBC «через зв'язок із фільмом про наркотики».[8]
Оскільки музика почала змінюватися в 1960-х роках, зі світовою популярністю таких груп, як «Бітлз» та жанру рок-н-ролу, музичні виступи Калверта стали менш популярними серед покупців платівок.
До 1968 року Калверт розчарувався в лейбористському уряді Гарольда Вільсона і особливо критично ставився до політики Лондона щодо Родезії. В результаті після світового туру, який включав кілька зупинок в Африці, він покинув Велику Британію, зробивши Південну Африку своїм домом. Він продовжував виступати там і був постійним відвідувачем Родезії.[9]
7 серпня 1978 року Калверт помер від серцевого нападу у ванній кімнаті свого будинку в Ривонії, Йоганнесбург. Йому було 56 років.
Ранні записи
ред.- Melodisc — 78rpm (c 1949—1951)
- 1022 Eddie Calvert & His Rumba Band — «Miserlou» / Eddie Calvert & Orchestra — «Hora Samba»
- 1023 Eddie Calvert & Orchestra — «Gypsy Lullaby» / «Son Mambo»
- 1178 Eddie Calvert & Orchestra — «With A Song in My Heart» / «Kiss Me Again»
- Melodisc 45rpm EP (c 1955)
- EPM 7–58 Eddie Calvert and His Rumba Band — Eddie Calvert Plays Latin American — «Miserlou» / «Hora Samba» / «Gypsy Lullaby» / «Son Mambo»
Сингли
ред.- «Oh Mein Papa[en]» (#1) — 1953
- «Cherry Pink and Apple Blossom White[en]» (#1) — 1955
- «Stranger in Paradise[en]» (#14) — 1955
- «John and Julie» (#6) — 1955
- «Zambesi» (#13) — 1956
- «Mandy (La Pense)» (#9) — 1958
- «Little Serenade» (#28) — 1958[3]
Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ The Dead Rock Stars Club website @efortress.com/doc-rock [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Roberts, David (2006). British Hit Singles & Albums (вид. 19th). London: Guinness World Records Limited. с. 90. ISBN 1-904994-10-5.
- ↑ Eddie Calvert. Official Charts. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
- ↑ Allmusic.com biography by Sharon Mawer
- ↑ The Windmill. 1953. с. 115.
- ↑ Murrells, Joseph (1978). The Book of Golden Discs (вид. 2nd). London: Barrie and Jenkins Ltd. с. 63. ISBN 0-214-20512-6.
- ↑ Tobler, John (1992). NME Rock 'N' Roll Years (вид. 1st). London: Reed International Books Ltd. с. 23. CN 5585.
- ↑ Denselow, Robin (1989). When The Music's Over: The Story Of Political Pop. London: Faber. с. 135.