Ервін Чаргафф
Е́рвін Чарга́фф (*11 серпня 1905, Чернівці — †20 червня 2002, Нью-Йорк) — біохімік, що працював в Австрії, США, Франції, Німеччині, член Національної АН США (з 1965 року). Член Паризької АН (з 1963 року), Нідерландської королівської АН (з 1964 року), Академії натуралістів Німеччини «Леопольдіна». Вперше одержав ДНК у чистому вигляді.
| Ервін Чаргафф | |
|---|---|
| англ. Erwin Chargaff | |
 | |
| Народився | 11 серпня 1905 Чернівці |
| Помер | 20 червня 2002 (96 років) Нью-Йорк |
| Країна | .svg){kind=small} Австро-Угорщина,  США |
| Національність | єврей |
| Діяльність | біохімік, хімік, письменник, біограф |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | біохімія |
| Заклад | Колумбійський університет HU Berlin Інститут Пастера |
| Вчене звання | професор, член Національної АН США, Паризької АН, Нідерландської королівської АН, Академії натуралістів Німеччини |
| Науковий ступінь | Доктор філософії (Ph.D.) |
| Науковий керівник | Fritz Feigld |
| Аспіранти, докторанти | Boris Magasanikd |
| Членство | Леопольдина Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство[1] Національна академія наук США |
| Відомий завдяки: | вперше одержав ДНК у чистому вигляді, Правила Чаргаффа |
| Нагороди | Золота медаль імені Л. Пастера, Медаль імені К. Нейбера |
Біографічні відомості
ред.Ервін Чаргафф народився 11 серпня 1905 року в місті Чернівці у родині банкіра. Вищу освіту здобув у Віденському університеті, де у 1928 році захистив докторську дисертацію і став членом науково-дослідницької організації. Працював у лабораторії обмінної хімії в Єльському університеті у США (1928–1930), у Берлінському університеті (1930–1933). У 1933 емігрував із Німеччини через прихід до влади нацистів, у 1933–1934 працював у Пастерівському інституті в Парижі. З 1935 року в Колумбійському університеті у Нью-Йорку (з 1952 року — професор, з 1970 — завідувач кафедри біохімії, з 1974 — професор біохімії в лабораторії клітини).
Наукова діяльність
ред.Головним напрямком наукової діяльності було вивчення хімічного складу і структури нуклеїнових кислот. Ервін Чаргафф визначив кількісне відношення азотистих основ, що входять до їх складу. У 1950–1953 рр. ним було показано, що загальна кількість аденінових залишків у кожній молекулі ДНК дорівнює кількості тимінових залишків, а кількість гуанінових залишків — кількості цитозинових. Правила Чаргаффа використали Френсіс Крік і Джеймс Ватсон при визначені структури ДНК у вигляді подвійної спіралі. Також Чаргафф довів, що ДНК володіє видовою специфічністю, і відкинув гіпотези про існування багатьох різновидів ДНК. Ервін Чаргафф був першим, хто почав досліджувати денатурацію ДНК. Крім того він займався дослідженням зсідання крові, вивчав ліпіди і ліпопротеїни та метаболізм амінокислот.
Головні нагороди
ред.Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ NNDB — 2002.
Джерела
ред.- Ервін Чаргафф на Українському біологічному поталі (рос.)
- Гусар Ю. Ервін Чаргафф повернувся додому: [меморіальна дошка] / Юхим Гусар // Правдивий поступ. — 2003.- вересень
- Гусар Ю. Біохімік зі світовим іменем: Ервін Чаргафф / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2010. — 28 липня (№ 56). — С. 4.
Література
ред.- Ервін Чаргафф (1905—2002): монографія / О. Я. Пилипчук, Р. О. Фандо ; наук. ред. Г. В. Дефорж. — К. : Талком, 2017. — 204 с. — ISBN 617-7397-47-1.