Ермолао Барбаро (1454—1493/1495) — ренесансний філософ, перекладач, дипломат, єпископ Аквілеї. Венеційський політичний діяч, посол у папському Римі, через якого здійснювався вплив Папи на Венецію. Був автором кількох творів з медицини й природничих наук, часом викладаючи їх під впливом алхімічних уявлень. Переклав на італійську твори Аристотеля.

Ермолао Барбаро
Народився21 травня 1453[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Венеція, Венеційська республіка[3][1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер14 червня 1493[1][2] (40 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рим, Папська держава[3][1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Венеційська республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфілософ, мовознавець, священник, дипломат, класицист, перекладач, ентомолог, поет Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПадуанський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіПомпоній Лет і Theodoros Gazad Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовлатина[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПадуанський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапосол, Патріарх Аквілейськийd, патріарх і Патріарх Аквілейськийd Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицька церква[4] Редагувати інформацію у Вікіданих

Джерела

ред.
  • Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Barbaro, Ermolao». Encyclopædia Britannica. (англ.)
  • Баткин Л. "Итальянские гуманисты: стиль жизни, стиль мышления" (2-е изд.) М. 1983
  • Ermolao Barbaro. Epistolae. Firenze. 1943

Примітки

ред.