Ерна Гамбургер
Ерна Гамбургер (14 вересня 1911 — 15 травня 1988) — швейцарський інженер і професор. У 1957 році вона стала професором електрометрії в університеті Лозанни. Вона була першою жінкою в історії Швейцарії, яка отримала звання професора в університеті політехнічного профілю[3][4][5].
.jpg) | |
| Громадянство |
Швейцарія  |
|---|---|
| Дата народження |
14 вересня 1911[1][2] |
| Місце народження |
Іксель |
| Дата смерті |
16 травня 1988[2] (76 років) |
| Місце смерті |
Лозанна |
| Рід діяльності | інженерка, інженер-електрик |
| Працівник у |
Федеральна політехнічна школа Лозанни |
| Заклад освіти |
Лозанський університет (1937)[1] |
 Ерна Гамбургер у Вікісховищі | |
Молодість і освіта
ред.Гамбургер народилась 14 вересня 1911 року в Брюсселі (Бельгія) у родині Фредеріка та Ельзи Мюллер. Вона ходила до середньої школи в Кісінгені, Баварія. Спочатку вона почала навчання в школі для дівчаток, а потім стала єдиною дівчиною в інженерних класах[6]. У 1933 році Ерна Гамбургер отримала диплом інженера-електрика у Федеральній політехнічній школі Лозанни. Гамбургер також здобула ступінь доктора технічних наук у тій же школі в 1936 році.
Кар'єра
ред.У 1942 році Гамбургер працювала інженером-електриком у Paillard SA у Сент-Круа, Швейцарія. Перш ніж стати професором Лозаннського університету, Гамбургер очолювала роботу в електротехнічній лабораторії у Федеральній політехнічній школі Лозанни[6].
У 1957 році Гамбургер була призначена першою жінкою в історії Швейцарії, яка отримала звання професора Федеральної політехнічної школи Лозанни. Коли це сталося, президент школи, Моріс Косанді, оголосив: «Це одночасно і блискуча освячення, і міра відсталості, яка характеризує нашу країну щодо просування жінок»[6].
Інші посади, які обіймала Гамбургер, включають президента Швейцарської асоціації жінок у ліберальних і комерційних кар'єрах, президента Асоціації жінок університетів Во та віце-президента Міжнародної федерації жінок університетів[7].
Однією з головних її інновацій було створення апарату для прийому радіохвиль. Це дослідження включало такі теми, як система оптичної реєстрації з тональних частот і ультракоротких хвиль[4].
Гамбургер проходила службу у швейцарській армії з 1939 року, а в 1950 році її було підвищено у посаді до начальника телекомунікаційних військ[4].
Вшанування пам'яті
ред.На вшанування пам'яті про Ерну Гамбургер у 2006 році Фундацією жінок у науці та гуманітарній сфері при Федеральній політехнічній школі Лозанни заснована щорічна наукова нагорода найвпливовішій жінці року у науці — Премія Ерни Гамбургер (англ. Erna Hamburger Award).
Примітки
ред.- ↑ а б Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 548. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
- ↑ а б FemBio database
- ↑ Ogilvie, Marilyn Bailey; Harvey, Joy Dorothy (2000). The biographical dictionary of women in science : pioneering lives from ancient times to the mid-20th century. New York: Routledge. ISBN 0415920388. OCLC 40776839.
- ↑ а б в Hamburger, Erna. hls-dhs-dss.ch (фр.). Процитовано 10 липня 2019.
- ↑ 14 juin: inauguration de la "Salle du 1er février 1959". www.vd.ch (фр.). Процитовано 11 липня 2019.
- ↑ а б в Erna Hamburger, première femme professeure au sein de l'Ecole Polytechnique de l'Université de Lausanne (EPUL). www.unil.ch (фр.). Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
- ↑ https://hls-dhs-dss.ch/articles/032111/2008-04-01/ Erna Hamburger.