Ернст Мерк
Ернст Мерк (нім. Ernst Merk; 7 березня 1903, Фюрт — 12 червня 1975, Мюнхен) — німецький штабний офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Ернст Мерк | |
---|---|
нім. Ernst Merk | |
Народився | 27 вересня 1903 Фюрт, Середня Франконія, Баварське королівство, Німецький Райх |
Помер | 12 червня 1976 (72 роки) Мюнхен, Німеччина |
Країна | Німеччина |
Діяльність | офіцер, військовослужбовець |
Знання мов | німецька |
Учасник | Друга світова війна |
Військове звання | Генерал-майор |
Нагороди | |
Біографія
ред.Син офіцера. 1 квітня 1922 року поступив на службу в рейхсвер. З 26 серпня 1939 року — 1-й квартирмейстер генштабу 5-ї, з 25 жовтня 1939 року — 10-ї армії. 29 серпня 1940 року відправлений у резерв ОКГ і відряджений у генштаб 40-го армійського корпусу. З 30 вересня 1940 року — обер-квартирмейстер генштабу начальника німецької військової місії в Румунії, з 10 жовтня 1941 року — командування Чорного моря. З 1 червня 1942 року — обер-квартирмейстер у командному відділенні генерала-квартиремейстера групи армій «Південь», з 10 вересня 1942 року — групи армій «A». 15 лютого 1943 року відряджений у генштабу 3-го танкового корпусу, з 1 березня — начальник генштабу. 20 вересня 1944 року знову відправлений у резерв ОКГ і того ж дня призначений начальником генштабу 4-ї танкової армії, а 26 вересня — 17-ї армії, проте ці призначення не були реалізовані, оскільки 26 вересня Мерк був поранений і відправлений у Празький лазарет. В лютому 1945 року — заступник керівника оперативного відділу Генштабу сухопутних військ. З 5 березня 1945 року — начальник генштабу 18-ї армії. 11 травня взятий в полон радянськими військами в Курляндії, утримувався в різних таборах НКВС. 29 липня 1950 року військовим трибуналом Московського округу засуджений до 25 років трудових таборів. 8 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.
Звання
ред.- Фанен-юнкер (1 квітня 1922)
- Лейтенант (19 грудня 1925)
- Обер-лейтенант (1 серпня 1928)
- Ротмістр (1 вересня 1934)
- Майор (24 квітня 1940)
- Оберст-лейтенант (15 лютого 1942)
- Оберст (15 лютого 1943)
- Генерал-майор (20 квітня 1945)
Нагороди
ред.- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Німецький хрест
- в сріблі (6 липня 1942)
- в золоті (11 лютого 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста (15 липня 1944)
Література
ред.- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X