Ернст Ріхтер
Ернст Фрідріх Едуард Ріхтер (нім. Ernst Friedrich Eduard Richter; 24 жовтня 1808, Гросшенау — 9 квітня 1879, Лейпциг) — німецький композитор, музикознавець і музичний педагог.
| Ернст Ріхтер | |
|---|---|
нім. Ernst Friedrich Richter  | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 24 жовтня 1808[1][2][3] |
| Місце народження | Гросшенау, Герліц, Саксонія[4] |
| Дата смерті | 9 квітня 1879[1][2][3] (70 років) |
| Місце смерті | Лейпциг, Саксонське королівство, Німецький Райх[4] |
| Громадянство | .svg){kind=small} Саксонське королівство |
| Професії | композитор, диригент, музикознавець, хоровий диригент, теоретик музики, музичний педагог, викладач університету |
| Вчителі | Christian Theodor Weinligd |
| Відомі учні | Amanda Röntgen-Maierd, Richard Zeckwerd, Stephen A. Emeryd, Martin Plüddemannd[5] і Оскар Пауль |
| Інструменти | орган |
| Заклад | Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона |
| Діти | Alfred Richterd |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Вивчав право, а потім музику у Циттау та Лейпцигу. У 1843 році, разом з Феліксом Мендельсоном і Робертом Шуманом, увійшов до числа перших шести професорів новоствореної Лейпцизької консерваторії (викладав гармонію і контрапункт). Серед учнів Ріхтера, зокрема, Іван Кнорр, Гуго Ріман, Саломон Ядассоном, Джеймс Кваст, український композитор Микола Лисенко. Автор підручників гармонії (1853), фуги (1859) і контрапункту (1872), які користувалися популярністю в XIX столітті, але підданих різкій критиці Арнольдом Шенбергом (1911).
З 1851 року був органістом в різних лейпцизьких церквах, поки в 1868 році не зайняв, після смерті Моріца Гауптмана, пост кантора в церкві Святого Фоми, освячений перебуванням на ньому в першій половині XVIII століття Йоганна Себастьяна Баха. Автор мотетів, мес, пісень.
Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116510927 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 2, 1897. — S. 161.
Література
ред.- Chisholm, Hugh, ed (1911). «Richter, Ernst Friedrich Eduard». Encyclopædia Britannica (Eleventh ed.). Cambridge University Press.