Жовтозілля високе
Жовтозілля високе[1] (Senecio doria) — вид квіткових рослин з родини айстрових (Asteraceae).
| Жовтозілля високе | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Жовтозілля (Senecio) |
| Вид: | Жовтозілля високе (S. doria)
|
| Біноміальна назва | |
| Senecio doria L., 1759
| |
Біоморфологічна характеристика
ред.Це трав'яниста багаторічна рослина 4—15 дм, прямовисна, товста, кутаста, гола, у верхній частині розгалужена. Кореневище коротке. Листки м'ясисті, голі, зубчасті, нижні великі, до 40 см завдовжки, еліптично-видовжені, довго згорнуті в крилату ніжку, наступні ланцетно-довгасті чи яйцюваті, гострі, сидячі, охопні, верхні — дрібні, загострені. Листочки чашечки приблизно в 3 рази коротші за обгортку, короткі, яйцеподібні. Квітки жовті. Плоди — сім'янки, 3.6–4 × 1–1.2 мм, поздовжньо борозенчасті, верхівка з білуватим чубчиком; поверхня гладка, злегка блискуча, коричнювато-сіра, борозенки коричневі. 2n=40[2][3][4].
Поширення
ред.Вид росте в Європі й Казахстані: Австрія, Болгарія, Чехія, Словаччина, Росія, Угорщина, Казахстан, Північний Кавказ, Польща, Румунія, Україна, Франція, Хорватія, Словенія, Сербія; натуралізований у Великій Британії та Ірландії[5][6].
В Україні росте на сухих, рідше вологих або солончакових луках, на крейдяних оголеннях — у Лісостепу та Степу[7].
Джерела
ред.- ↑ Senecio doria // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Senecio doria. Tela Botanica. Процитовано 02.01.2024. (чеськ.)
- ↑ Ladislav Hoskovec (2007). Senecio doria. botany.cz. Процитовано 02.01.2024. (чеськ.)
- ↑ Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 707. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 01.01.2024. (англ.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Процитовано 01.01.2024. (англ.)
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 345.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |