Жозеф Марі Жаккар
Жозе́ф Марі́ Жакка́р (інколи, Жаккард, фр. Joseph Marie Jacquard; 7 липня 1752, Ліон — 7 серпня 1834, Уллен, департамент Рона)[7] — французький винахідник ткацького верстата для візерунчастих тканин (відомого як жакардовий ткацький верстат або машина Жаккара).
| Жозеф Марі Жаккар | |
|---|---|
| фр. Joseph Marie Jacquard | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Joseph Marie Charles Jacquard |
| Народився | 7 липня 1752[1][4][…] Ліон, Ліонне, Французьке королівство[5] |
| Помер | 7 серпня 1834[1][2][…] (82 роки) Уллен, Липнева монархія[5] |
| Поховання | Cemetery of Oullinsd[6] |
| Громадянство |  Франція |
| Діяльність | Ткацтво, підприємництво |
| Відомий завдяки | винахідник ткацького верстата для візерунчастих тканин |
| Знання мов | французька |
| Magnum opus | Жакардовий ткацький верстат і перфокарта |
| Нагороди |  |
Біографічні дані
ред.Його батько володів невеликим (на базі двох ткацьких верстатів) сімейним ткацьким виробництвом і Жозеф теж почав свою трудову діяльність ще дитиною на одному з численних ткацьких виробництв в Ліоні. Але ця важка і небезпечна праця його не захоплювала і майбутній винахідник вступив на навчання до палітурника, потім працював ливарником у типографії і, нарешті, після смерті батьків успадковує їхнє виробництво та знову стає ткачем.
Першу спробу створити автоматичний ткацький верстат Жаккар зробив у 1790 році, але активна участь в революційних подіях у Франції не дозволила йому провадити роботи над удосконаленням свого винаходу. Після революції Жаккар продовжив свої конструкторські пошуки. Згодом винайшов машину для в'язання сіток і повіз її у 1801 році в Париж, де побачив ткацький верстат Жака де Вокансона, який ще у 1745 році використав перфорований рулон паперу для керування переплетенням ниток. Ця конструкція навела Жаккара на остаточне технічне вирішення, яке було удостоєне у 1804 році золотої медалі на Паризькій виставці. Доведення своєї конструкції ткацького верстата до промислового рівня він завершив лише у 1807 році.
У 1808 році Наполеон нагородив Жаккара премією у 3000 франків і правом отримання винагороди у 50 франків з кожного працюючого у Франції верстату його конструкції. У 1812 році у Франції працювало до 18-ти тисяч верстатів Жаккара.
У 1819 році Жаккар був удостоєний Ордена Почесного Легіону. Помер Жозеф Марі Жаккар у 1834 році у віці 82 років. У 1840 році Жаккару поставили пам'ятник у Ліоні.
Винахід Жаккара
ред.Винахід Жаккара за різноманітністю і безпомилковістю своєї роботи є досить оригінальним механізмом. Для отримання візерункової тканини недостатньо було опускати поперемінно всі парні або всі непарні нитки основи, щоб пропускати в утворений «зів» човник з ниткою, а необхідно опускати лише деякі з них, в певному порядку, різному для всіх ниток утка, що утворюють заданий візерунок. Кожна нитка основи проходить у ткацькому верстаті через особливе кільце-нитницю, поєднану у Жаккара з особливим вертикальним стрижнем. Всі вони розташовані досить щільно, рядами, і на їхні верхні кінці натискається шматок картону з отворами, що відповідають стержням, які повинні залишитися нерухомими. Необхідна для візерунка кількість таких картонів з'єднана у безперервний ланцюг, а простий механізм перекладає їх автоматично після кожного проходу човника.
Ткацький верстат Жаккара дозволив не лише ткати промисловим способом тканини зі складними візерунками (жаккард), але і став прообразом сучасних автоматичних ткацьких верстатів. Це була перша машина, що використовувала для своєї роботи перфокарти, які згодом знайшли застосування в обчислювальній техніці, де використовувались до середини XX століття.
Цей портрет Жаккара був сплетений з шовку на Жаккаровому верстаті у 1839-му і потребував для створення 24000 перфокарт (по одній на ряд ниток). Він виготовлявся лише на замовлення. Одним з цих портретів володів Чарльз Беббідж, і він надихнув його на використання перфокарт у його аналітичній машині.[8][9] Знаходиться в колекції Музею науки в Лондоні.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ а б Жаккар Жозеф Мари // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article3448
- ↑ Record #118877879 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Hyman, Anthony, ed. Science and Reform: Selected Works of Charles Babbage, Cambridge, England: Cambridge University Press, 1989, p. 298.
- ↑ Gross, Benjamin (Fall 2015). The French connection. Distillations Magazine. 1 (3): 10—13. Процитовано 6 грудня 2016.
Джерела
ред.- Essinger, James (2004). Jacquard's Web: How a Hand-Loom Led to the Birth of the Information Age. Oxford: Oxford University Press.
- Razy, C. (1913). Étude analytique des petits modèles de métiers exposés au musée des tissus. Lyon, France: Musée historique des tissus.
- Kohl Fr. Geschichte der Jacquard-maschine und der sich ihr anschliessenden Abänderungen und Verbesserungen nebst der Biographie Jacqard's. — B., 1873.
Посилання
ред.
- Предшественники Холлерита [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — біографія Жаккара (рос.)
- Пам'ятник Жаккару у Ліоні
