Жуковська Любов Гнатівна

Любов Гнатівна Жуко́вська (нар. 16 жовтня 1930, Харків) — українська скульпторка; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1962 року. Заслужений діяч культури Польщі з 1977 року. Дружина скульптора Дмитра Сови.

Жуковська Любов Гнатівна
Народилася	16 жовтня 1930(1930-10-16) (94 роки)  Харків, Українська СРР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	скульпторка
Alma mater	Харківський художній інститут (1958)
Вчителі	Рябінін Микола Леонідович і Мельгунова Ірина Михайлівна
Відомі учні	Рідний Олександр Миколайович, Посполітак Микола Корнійович і Бартосік Микола Григорович
Заклад	Харківський художній інститут і Харківський художньо-промисловий інститут
Членство	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Сова Дмитро Георгійович
Нагороди

Життєпис

Народилася 16 жовтня 1930 року в місті Харкові (нині Україна). Упродовж 1952—1958 років навчалася в Харківському художньому інституті у Миколи Рябініна. Дипломна робота — скульптура «Будівельниця» (керівник Ірина Мельгунова).

Після здобуття фахової освіти викладала у Харківському художньому інституті; у 1963—1991 роках (з перевами) — у Харківському художньо-промисловому інституті: у 1984—1989 роках обіймала посаду завідувача кафедри скульптури, у 1984—1991 роках — доцента.

Жила у Харкові в будинку на вулиці Отокара Яроша, № 21 а, квартира № 35 та в будинку на вулиці Новгородській, № 6, квартира № 105.

Творчість

Працювала у галузях станкової (скульптури та портрети) і монументальної (пам'ятники, меморіали, надгробки) скульптури. Багато робіт виконала разом з чоловіком. Серед робіт:

станкова скульптура

• «Літо» (1960-ті);
• «Мрії» (1960, гіпс; Харківський художній музей);
• «Полудень» (1960, дерево; Національний художній музей України);
• «Прибалтійський рибалка» (1961, пісковик);
• «Сон» (1961);
• «Засумувала» (1961, бетон; Дніпровський художній музей);
• «Тривожна молодість» (1962, пісковик; Національний музей у Львові);
• «Кранівник Н. Бурмак» (1963, пісковик; Харківський художній музей);
• «Дівчина із Югославії» (1963, вапняк);
• «Патруль Жовтня» (1964—1965, пластик);
• «Повернувся» (1965, граніт; Харківський художній музей);
• «Каховка» (1966—1967, дерево; Харківський художній музей);
• «Микола Островський» (1968, пластик; Харківський художній музей);
• «Олександ Ульянов» (1969, склоцемент; Харківський художній музей);
• «Студентка» (1970-ті);
• «Біля води» (1970-ті);
• «Знатний метробудівник А. П. Лизунов» (1974, цемент; Харківський художній музей);
• «Син» (середина 1980-х);
• «Материнство» (1987);
• «Спляча муза» (1995);
• «Орфей» (2000);
• «Русалка» (2001);
• «Олександр Пушкін» (2002).

монументальна скульптура

• Надгробний пам'ятник на могилі Олексія Кокеля у Харкові (1959);
• Пам'ятник «Нескореним полтавчанам» у Полтаві (1967, у співавторстві);
• «Братерство по зброї. Камінь плаче» у Познані (1970);
• Пам'ятник Григорію Сковороді у селі Сковородинівці Харківської області (1972);
• Студенти батальйону Харківського університету у Харкові (1986, встановлено 2000).
• Національний музей воєнної історії Слобожанщини в Солоницівці Харківської області (1988).

Галерея робіт
Надгробок Кокеля	«Нескореним полтавчанам»	Сковороді.	Студбатівці.	Національний музей воєнної історії Слобожанщини

Починаючи з 1958 року була учасницею республіканських та всесоюзних мистецьких виставок.

Література

• Жуковська Любов Гнатівна // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 160.;
• Жуковська Любов Гнатівна // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Жуковская, Любовь Игнатьевна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 4, книга 1. Москва. Искусство. 1983. С.146 (рос.);
• А. З. Житницький. Жуковська Любов Гнатівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.