Загородній Юрій Іванович
Юрій Іванович Загородній (нар. 7 травня 1959, Гребінки, УРСР) — український політик. Кандидат педагогічних наук.
| Загородній Юрій Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 7 травня 1959 (65 років) Гребінки, Васильківський район, Київська область, Українська РСР, СРСР  |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Київський державний університет |
| Науковий ступінь | кандидат педагогічних наук |
| Членство | Верховна Рада України IX скликання |
| Посада | народний депутат України |
| Партія | ОПЗЖ |
| Нагороди |   |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 9-го скликання | |||
| ОПЗЖ | 29 серпня 2019 | — | 22 серпня 2024 |
|
| |||
Життєпис
ред.Народився 7 травня 1959 року в смт Гребінки Васильківського району Київській області.
Трудову біографію розпочав у 1976 р. — слюсарем Гребінківського відділення сільгосптехніки.
У 1986 р. закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, історичний факультет.
Працював вчителем Гребінківської середньої школи (1986—1989), директором Дослідницької середньої школи (1989—1995), консультантом-інспектором Адміністрації Президента (1995—2000, з перервами), заввідділу Державного комітету у справах захисту прав споживачів. З 2002 року по січень 2005 року був першим заступником глави Адміністрації Президента (Віктора Медведчука)[2].
З 1998 року — у лавах СДПУ(о), того ж року обраний до Політради партії, з 2000 р. — перший заступник керівника виконкому СДПУ(о), з 2002 р. голова виконкому[3]. У 2003 році обраний заступником Голови партії.
З серпня 2007 року — голова СДПУ(о).
Кандидат у народні депутати від партії «Опозиційна платформа — За життя» на парламентських виборах 2019 року, № 19 у списку[4]. На час виборів: проректор з міжнародних питань та з питань європейської інтеграції ТОВ «Львівський медичний інститут», член партії «Опозиційна платформа — За життя». Проживає в місті Києві[5].
Член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України[6], голова підкомітету з питань депутатської етики.
22 серпня 2024 року був виключений з партії «Опозиційна платформа — За життя» за підтримку Закону №8371 про обмеження прав релігійних інституції пов'язаних з державою-агресором (був єдиним депутатом цієї партії, який його підтримав)[7].
Звання та нагороди
ред.Державний службовець 1-го рангу (серпень 2003)[8].
Відмінник освіти України (2004). Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2004).
Сім'я
ред.Одружений, дружина Наталія Григорівна (1961 р.н.), має дорослого сина Максима (1982 р.н.), внучку Ксенію (2006 р.н.) та Марію (2010 р.н.)
Примітки
ред.- ↑ Фракція «Опозиційної платформи – За життя» в новій Раді: список народних депутатів [Архівовано 22 серпня 2019 у Wayback Machine.] Сегодня (26 липня 2019)
- ↑ Розпорядження Президента України від 21 січня 2005 року № 21/2005-рп «Про звільнення Ю. Загороднього з посади Першого заступника Глави Адміністрації Президента України»
- ↑ Загородній Юрій Іванович. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 27 серпня 2016.
- ↑ Голос Кремля. Кого Фірташ, Льовочкін і Медведчук взяли у список [Архівовано 14 липня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (9 липня 2019)
- ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 31 серпня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
- ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
- ↑ З колишньої ОПЗЖ виключили депутата за підтримку заборони московського патріархату. Громадське радіо (укр.). 22 серпня 2024. Процитовано 23 серпня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 27 серпня 2003 року № 914/2003 «Про присвоєння рангу державного службовця Ю. Загородньому»
Джерела
ред.- Загородній Юрій Іванович. Інтернет-сайт "Соціал-демократія в Україні" 2001 - 2010 р. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 28.10.2018.