Залужжя (Сяноцький повіт)
Залужжя, також Залуже, Залуж (пол. Załuż) — лемківське село в Польщі, у гміні Сянік Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 331 особа (2011[1]).
Село
 Координати 49°32′00″ пн. ш. 22°18′00″ сх. д. / 49.53333° пн. ш. 22.3° сх. д.
|
Історія
ред.Згадується в першому ж наявному масиві документів — у 1433 р. Входило до Сяніцької землі Руське воєводства. В 1600 р. в селі була зведена церква.
1895 року село нараховувало 103 будинки і 662 мешканці (552 греко-католики, 91 римо-католик і 13 юдеїв), місцева греко-католицька парафія включала присілок Долини і село Війське та належала до Вільховецького деканату Перемишльської єпархії.
В 1936 р. була спільна для сіл Залужжя і Війське парафія з мурованою церквою у Війському, парафія включала також присілок Долини і налічувала 2126 парафіян та належала до Сяніцького деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Метричні книги велися від 1779 р. Також були читальня «Просвіти» і спортивне товариство «Луг».
На 1 січня 1939-го в селі з 1100 жителів було 900 українців, 180 поляків і 20 євреїв[2]. Село належало до Сяніцького повіту Львівського воєводства.
12 вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до Ліського повіту[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[4]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, словацька армія оволоділа селом, а територія знову була окупована німцями. 29 липня 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з Залужжям було передане до складу Польщі.
Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. Частина переселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. Родини, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі[5].
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 165 | 31 | 118 | 16 |
| Жінки | 166 | 30 | 92 | 44 |
| Разом | 331 | 61 | 210 | 60 |
Пам’ятки
ред.- Руїни радянських залізобетонних дзотів, які складали самостійний район оборони Залужжя і прикривав залізничний міст через Сян.
- Панський двір з XVII ст.
Примітки
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Залужжя (Сяноцький повіт)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 76.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання
ред.- Załuż z Dołiną // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 359. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |