Зарубинці (Бердичівський район)

село в Україні, в Андрушівській міській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області

Заруби́нці — село в Україні, в Андрушівській міській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Населення становить 904 особи (2001).

село Зарубинці
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Тер. громада Андрушівська міська громада
Код КАТОТТГ UA18020010120070263 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1600
Населення 904 (2001)
Площа 21,9 км²
Густота населення 41,28 осіб/км²
Поштовий індекс 13425
Географічні дані
Географічні координати 50°02′27″ пн. ш. 29°07′45″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
226 м
Місцева влада
Адреса ради пл. Тараса Шевченка, 1, м. Андрушівка, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13401
Карта
Зарубинці. Карта розташування: Україна
Зарубинці
Зарубинці
Зарубинці. Карта розташування: Житомирська область
Зарубинці
Зарубинці
Мапа
Мапа

CMNS: Зарубинці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 884 97.79 %
російська 15 1.66 %
румунська 4 0.44 %
інші/не вказали 1 0.11 %
Усього 904 100 %

Історія

ред.

Відповідно до польських джерел[2], село відоме з 1600 року, як власність Ядвіги Фальчевської, на той час дружини князя Кирика Чарторийського.

За свідченнями очевидців, від Голодомору 1932—1933 рр. у селі загинуло 35 людей[3].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р, «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Зарубинецької сільської ради включено до складу Андрушівської міської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[4].

Пам'ятки

ред.

В селі є дерев'яна Свято-Покровська церква, побудова у середині ХІХ сторіччя на місці більш ранньої[5].

В центрі села у 1973 році встановлено памятник загиблим односельчанам.

Братська могила радянських воїнів (поховано 16 чоловік), постамент встановлено у 1953 році.

На території сільської ради за 1,5 км на південний схід від села знаходиться пам'ятник архітектури «Змійовий вал Х-ХІІ ст.»[6]

Видатні люди

ред.

Примітки

ред.
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa, 1880. — tom XIV
  3. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — стор. 227
  4. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 7 листопада 2024. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  5. Лаврентий Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. — Киев: Типография Киевопечерской лавры, 1864. — 763 с.
  6. https://zzosh.klasna.com/uk/site/istoriya-sela.html[недоступне посилання]

Посилання

ред.