Зарічне (Чугуївський район)
Зарічне (до 2016 — Петрі́вське) — село в Україні, у Старосалтівській селищній громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 671 особу.
село Зарічне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Чугуївський район |
Тер. громада | Старосалтівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA63140130060083788 |
Облікова картка | Зарічне |
Основні дані | |
Засноване | 1795 |
Населення | 671 особа |
Площа | 1,029 км² |
Густота населення | 652,09 осіб/км² |
Поштовий індекс | 62561 |
Телефонний код | +380 5741 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°6′11″ пн. ш. 36°50′42″ сх. д. / 50.10306° пн. ш. 36.84500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
111 м |
Водойми | Печенізьке водосховище (р. Сіверський Донець), р. Розрита |
Відстань до обласного центру |
51 км |
Відстань до районного центру |
44 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 62560, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Старий Салтів, вул. Перемоги, 15 |
Карта | |
Мапа | |
Географія
ред.Село Зарічне розташоване за 51 км від обласного центру та 44 км від районного центру, на лівому березі Печенізького водосховища (річка Сіверський Донець), вище за течією на відстані 1 км розташоване село Металівка. Село розташоване вздовж балки Розрита по якій протікає річка Розрита, село оточене лісовим масивом (сосна), навколо багато баз відпочинку.
Історія
ред.У 1795 році засноване як село Пасіківка.
У 1948 рік — перейменоване в село Петрівське.
12 травня 2016 року, відповідно з Постановою Верховної Ради України № 1353-19, перейменоване в село Зарічне[1].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», село увійшло до складу Старосалтівської селищної громади.[2]
19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Вовчанського району увійшло до Чугуївського району[3].
Економіка
ред.- Молочно-товарна ферма, машинно-тракторні майстерні.
- Тепличне господарство.
- База відпочинку «Парус» ВАТ ХТЗ.
- Оздоровчий центр «Срібний бір».
- База відпочинку «Хвойний» АТ «Серп і Молот».
Пам'ятки
ред.Поблизу села знайдене селище і могильник салтівської культури. Окремі речі салтівської культури знайдені біля села, на колгоспному полі.
Постаті
ред.- Миронов Михайло Павлович (1974—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[4].
Примітки
ред.- ↑ Нові назви населених пунктів України.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Миронов Михайло Павлович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 17 травня 2024.
Посилання
ред.- Погода в селі [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |