Звенигородський повіт
Звенигородський повіт — адміністративна одиниця у складі Речі Посполитої. Після поділу Польщі — з 1796 року адміністративно-територіальна одиниця Київської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Звенигородка.
| Звенигородський повіт | ||||
_(1852).gif) | ||||
_zvenigorod.PNG) | ||||
| Губернія | Київська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Звенигородка | |||
| Створений | 1796 рік | |||
| Площа | 2 649 км² | |||
| Населення | 274 704 чоловік (на 1897 рік) осіб | |||
Історія
ред.Звенигородський повіт — адміністративна одиниця у складі Речі Посполитої — була предметом прикордонної суперечки між Брацлавським і Київським воєводствами.
У 1570 р. комісари окреслили кордон повіту, який охоплював правий басейн Росі до впадіння її в Дніпро і по Дніпру до кордону Речі Посполитої.
У XVII столітті Київське воєводство знову ініціювало конфлікт за східну частину округу, включаючи міста Смілу, Ківшовата, Чигирин і Черкаси. Комісія, призначена сеймом у 1755 р., підтвердила кордон з 1570 р., але згідно з декретом Трибуналу в Радомі з 1749 р. наказала перераховувати податки з повіту щороку до кожного з воєводств. У 1791 році сейм підтвердив приналежність району до Брацлавського воєводства.[1]
Опис
ред.Повіт на півночі межував з Канівським повітом, на півдні з Херсонською губернією, на заході з Уманським і Таращанським повітами і Черкаським і Чигиринським на сході. Загальна площа повіту становила 289381 десятин (2 649 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 274 704 чоловік. З них 88,05 % — українці, 9,69 % — євреї, 1,37 % — росіяни[2].
На 1887 рік у повіті було 557 населених пунктів, з яких 7 були містечками. Поділявся на 3 стани і 4 благочинних округи.
Згідно із Законом «Про адміністративно-територіальний поділ України» від 6 березня 1918 року, частина повіту мала увійти до складу Черкаської землі Української Народної Республіки.
Адміністративний поділ
ред.на 1861 рік
ред.Волості: Антонівська, Босівська, Боярська, Бужанська, Васильківська, Вільшанська, Вільховецька, Виноградська, Воронівська, Дамуківська, Журжинецька, Кирилівська, Кобринська, Козачанська, Кримчанська, Лисянська, Лозоватська, Маринська, Мокро-калигірська, Неморожена, Окнянська, Пединівська, Рижанівська, Степівська, Ступичанська, Сухо-калигірська, Теремківська, Толстянська, Чижівська, Шестеринська, Шполянська.[3]
на 1885 рік
ред.- м. Звенигородка з передмістями Костівка, Мариськи, Піски, Степок, Хоменки, Хутір Червона, Чернянка, Щербаки, Щербаківка та хутором Слинькова
- Богачівська волость (існувала до кін. XIX ст.)
- Боярська волость
- Виноградська волость
- Вільшанська волость
- Гусаківська волость
- Єрківська волость (утворена в кін. XIX ст.)
- Журжинська волость
- Козачанська волость
- Катеринопільська волость
- Лисянська волость
- Мокрокалигірська волость
- Неморозька волость
- Пединівська волость
- Петриківська волость
- Стебнянська волость (існувала до кін. XIX ст.)
- Стецівська волость
- Ступичанська волость (існувала до кін. XIX ст.)
- Тарасівська волость
- Товмачанська волость (існувала до кін. XIX ст.)
- Топилянська волость (існувала до кін. XIX ст.)
- Чижівська волость
- Шполянська волость
Див. також
ред.Посилання
ред.- ↑ Zygmunt Gloger, [1] Geografia historyczna ziem dawnej Polski (укр. Історична географія земель давньої Польщі).
- ↑ Дані перепису населення 1897 року по Київській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 14 квітня 2009.
- ↑ [Кіевскія губернскія вѣдомости № 45, відділ II, частина офіційна від 11 листопада 1861, с. 590 (рос. дореф.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018. Кіевскія губернскія вѣдомости № 45, відділ II, частина офіційна від 11 листопада 1861, с. 590 (рос. дореф.)]
Джерела
ред.- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
- https://ukrfamily.com.ua/index.php/kievskaya-guberniya/zvenigorodskij-uezd [Архівовано 25 лютого 2015 у Wayback Machine.] - Реєстр архівних документів по повіту.
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |