Боривітер звичайний
| Боривітер звичайний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Дорослий самець Falco tinnunculus tinnunculus
 Доросла самка Falco tinnunculus tinnunculus (Раджастхан, Індія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Falco tinnunculus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
 Ареал боривітра звичайного Гніздування Осіле проживання Шляхи міграції Зимування | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Бориві́тер звича́йний[1] (Falco tinnunculus) — хижий птах роду соколів. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид.
Морфологічні ознаки
ред.
Маса тіла 160—230 г, довжина тіла 33—39 см, розмах крил 65—80 см. У дорослого самця голова сіра, з нечіткими темними «вусами»; горло вохристе; спина, плечі, поперек і верхні покривні пера крил іржасто-руді, поцятковані темно-бурими плямами; надхвістя сіре; низ вохристий, з бурими плямами; більша частина махових пер зверху темно-бура, зі споду махові пера білуваті, з темними смугами; хвіст сірий, з широкою чорною передверхівковою смугою і вузькою білою смужкою на кінці; дзьоб блакитно-сірий, з чорним гачком; навколоочне кільце, восковиця і ноги жовті; пазури чорні. Доросла самиця зверху іржаста, з темно-бурими плямами; низ вохристий, з бурими плямами; хвіст іржастий зверху і сіруватий знизу, з темними смугами, передверхівкова — найширша. Молодий птах подібний до дорослої самиці[2].
Поширення
ред.Боривітер поширений в Європі й Азії. Перелітний птах, у невеликій кількості зимують на півдні України.
Гніздування
ред.
Боривітер гніздиться повсюдно на деревах у старих гніздах воронових птахів, на кам'яних будинках та в норах у ярах. У кладці звичайно 4—6 яєць; насиджує самиця протягом 28 днів.
Харчування
ред.Боривітер — корисний птах, живиться переважно мишовидними гризунами і ящірками, а також великими комахами.
Посилання
ред.- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
Література
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Зубаровський В. М. Фауна Украины. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. — К. : Наукова думка, 1977. — 322 с.
Джерела
ред.- Хижі птахи України [Архівовано 12 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Rock kestrel species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 2 серпня 2019 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |