Здебський Богдан Богданович

Здебський Богдан Богданович
Здебський Богдан Богданович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	11 травня 1991; Розвадів
Смерть	8 листопада 2014 (23 роки); Донецьк
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	79 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Савур-Могилу (2014); Бої за Донецький аеропорт;
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Здебський.

Богда́н Богда́нович Зде́бський — солдат 79-ї окремої аеромобільної бригади Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Навчався у будівельному коледжі. Служив в армії — 80-та аеромобільна бригада, по демобілізації працював на цементному заводі майстром.

Протягом трьох місяців брав участь в подіях на Майдані. Мобілізований влітку 2014-го, боєць 79-ї аеромобільної бригади — вакансія кулеметників у 80-й бригаді була заповнена, попросився до 79-ї, за власним бажанням перекваліфікувався у снайпера.

У складі підрозділу стримував ворога на українсько-російському кордоні, потрапляв під обстріл «Градами», воював на Савур-могилі, виконував завдання в тилу російсько-терористичних сил. Кілька тижнів захищав Донецький аеропорт.

У ніч проти 8 листопада 2014-го Здебський із товаришами пробиралися з одного в інший термінал — по набої та воду. В той час у аеропорт пробивався черговий загін десантників, Богдану та іншим снайперам дали завдання прикривати прохід підкріплення. У часі обстрілу, вчиненого терористами та російськими військовими, одного з українських вояків важко поранило, Здебський відтягнув його в безпечне місце, зайнявши згодом його позицію. Бронебійні кулі влучили йому у груди та пробили обидві легені. До ротації Богдан не дожив кілька днів.

Похований у Розвадові, в останню дорогу Героя проводжали п'ять тисяч людей. Весь шлях від центральної дороги до хати був заставлений засвіченими лампадками, обабіч стояла молодь з приспущеними прапорами. Старшокласники Розвадівської школи придбали для колишнього випускника тисячу троянд та встелили ними дорогу — до батьківського дому і цвинтаря. По прибутті сумного ескорту до села люди стали навколішки; у храмі дзвони били всю ніч, та так, що на одному з них відірвалося било-серце.

Вдома лишилися мама і дві сестри.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений

орденом «За мужність» III ступеня (4.12.2014, посмертно)

Джерела

Указ Президента України від 4 грудня 2014 року № 915/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
У львівському селі тисячі людей прощалися із бійцем, який героїчно загинув у Донецькому аеропорту [Архівовано 8 січня 2015 у Wayback Machine.]
Плакали так, що навіть у дзвона серце обірвалося…
Здебський Богдан Богданович

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.