Зелена Балка (Криворізький район)

село Зелена Балка
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Криворізький район
Тер. громада	Новолатівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA12060230020030998
Облікова картка	Зелена Балка
Основні дані
Населення	522
Поштовий індекс	53710
Телефонний код	+380 5657
Географічні дані
Географічні координати	47°51′50″ пн. ш. 33°8′13″ сх. д. / 47.86389° пн. ш. 33.13694° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	102 м
Місцева влада
Адреса ради	53710, Дніпропетровська обл., Широківський р-н, с.Зелена Балка, вул.Гагаріна,27
Сільський голова	Лісова Ганна Миколаївна
Карта
	Зелена Балка
	Зелена Балка
Мапа
	Зелена Балка у Вікісховищі

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Зелена Балка.

Зелена Ба́лка — село в Україні, Криворізькому районі Дніпропетровської області.

Орган місцевого самоврядування — Зеленобалківський старостинський округ Новолатівської сільської ради. Населення — 522 мешканці.

Назва

Назва походить від балки Зеленої, на вершині якої розташоване село. Ця балка бере свій початок біля с. Гейківка Криворізького р-ну і пролягає на південь, до сел. Зелене того ж р-ну.

Географія

Село Зелена Балка знаходиться за 2,5 км від села Макарівка і за 4 км від села Зелений Луг (Криворізький район). По селу протікає пересихаючий струмок з загатами. Поруч проходить автомобільна дорога Н11.

Історія

За результатами краєзнавчих досліджень місцевого історика-краєзнавця Віктора Дерхо стало відомо, що село Зелена Балка засноване в 1816 році полтавськими дворянами - представниками козацьких родів Лубенського полку Полтавської губернії: відставним поручиком Ольвіопольського гусарського полку Феодосієм Лук'яновичем Нестеренко (1783—07.12.1853) (звідси походить його друга назва «Нестеренкова» (Нестерівка), яка була поширена серед жителів села протягом 19-20 ст.) та його тестем корнетом Миколою Верещакою (1757-?). Феодосій Нестеренко був одружений з Пелагеєю Миколаївною, донькою корнета Миколи Верещаки. Землі, на яких було засноване село були пожалувані ротмістру Ольвіопольского гусарського полку Гнату Радойчину російським імператором Олександром І. Гнат Радойчин в 1807 році помер у полоні. В 1810 році мати та рідні сестри Радойчина, як спадкоємці, отримали ділянку землі при балці Зеленій тоді Єлисаветградського повіту Херсонської губернії в розмірі 500 десятин. Пізніше вони продали цю землю поміщику Ольвіопольського повіту корнету Юрчевському. За цих господарів заселення даних земель ще не відбувалося. 29 листопада 1816 року у Херсонській палаті Цивільного суду корнет Юрчевський та поручик Феодосій Нестеренко уклали купчу на землі при балці Зеленій у розмірі 500 десятин. Земля куплялася спільним коштом Феодосія Нестеренка та його тестя Миколи Верещаки, але в різних частинах. Нестеренко заплатив за 200 десятин, а Верещака за 300 десятин. За домовленістю господарі управляли землею спільно. Тільки в 1830 році Микола Верещака забажав розмежувати ділянку, щоб виокремити свою частину. Заселення Зеленої Балки, як хутора Нестеренка та Верещаки, розпочинається з 1816 року. Із села Плехів Оржицької волості Лубенського повіту Полтавської губернії (батьківщина Феодосія Нестеренка) були переведені селяни: 12 душ чоловічої статті та 11 душ жіночої. Для селянських родин Кондратенків, Руденків, Литвинів та ін. Феодосій Нестеренко збудував п'ять хат, а для себе будинок, млин та господарські будівлі. Микола Верещака для себе окремо збудував будинок, а для своїх селян, ймовірно, Стрижибиків, одну хату.

17 жовтня 2014 року у селі невідомі завалили пам'ятник Леніну.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 553 особи, з яких 247 чоловіків та 306 жінок.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 521 особа.^[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Мова	Відсоток
українська	93,30 %
російська	5,56 %
білоруська	0,77 %
молдовська	0,19 %

Економіка

ТОВ «Агроінвест».

Об'єкти соціальної сфери

Школа.
Амбулаторія.

Примітки

↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Література

Зеле́на Ба́лка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.902

Посилання

Погода в селі Зелена Балка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]

[населення_1989-1] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001-2] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[1]

[2]

[3]