Зеленко Генріх Йосипович

Генріх Йосипович Зеленко (16 червня 1905(19050616), місто Катеринослав, тепер Дніпро — 14 листопада 1972, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний діяч, начальник Головного управління трудових резервів при Раді міністрів СРСР, голова Державного комітету Ради міністрів СРСР з професійно-технічної освіти.

Зеленко Генріх Йосипович
Народився	3 (16) червня 1905  Катеринослав, Російська імперія
Помер	14 листопада 1972(1972-11-14)  (67 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Національність	білорус
Alma mater	Московський інститут сходознавстваd
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в родині залізничника. У 1917—1923 роках наймитував, працював чорноробом та слюсарем залізничних майстерень міста Полоцька Вітебської губернії.

З 1923 до 1925 року — завідувач облікового відділу Полоцького повітового комітету комсомолу.

У 1925—1927 роках — секретар Узденського районного комітету комсомолу Мінського округу Білоруської СРР.

Член ВКП(б) з січня 1926 року.

У 1927—1928 роках — червоноармієць, комсомольський організатор (комсорг) артилерійського полку 37-ї дивізії РСЧА.

У 1928—1929 роках — завідувач організаційного відділу Клинцовського повітового комітету ВЛКСМ Брянської губернії.

У 1929—1930 роках — секретар Вяземського окружного комітету ВЛКСМ Західної області.

У 1930—1933 роках — студент факультету зовнішньої торгівлі Московського інституту сходознавства, за фахом інженер-економіст.

У 1933—1938 роках — завідувач відділу, секретар, голова ЦК профспілки працівників державних установ.

У 1938—1940 роках — завідувач відділу зарплати службовців, завідувач відділу соціального страхування ВЦРПС.

У жовтні 1940—1946 роках — 1-й заступник начальника Головного управління трудових резервів при Раді народних комісарів СРСР.

У травні 1946—1947 роках — заступник міністра трудових резервів СРСР.

У 1947—1951 роках — начальник Головного управління морського технічного постачання Міністерства морського флоту СРСР.

У 1951—1953 роках — заступник міністра морського флоту СРСР.

У травні — серпні 1953 року — начальник Головпостачу Міністерства морського та річкового флоту СРСР.

У серпні 1953—1954 роках — начальник Головного управління професійно-технічної освіти Міністерства культури СРСР.

У 1954 — липні 1959 року — начальник Головного управління трудових резервів при Раді міністрів СРСР.

27 липня 1959 — 21 січня 1963 року — голова Державного комітету Ради міністрів СРСР з професійно-технічної освіти.

У березні 1963 — липні 1964 року — голова Державного комітету з професійно-технічної освіти при Держплані СРСР.

З липня 1964 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 14 листопада 1972 року в Москві. Урна з прахом похована в колумбарії Новодівичого цвинтаря Москви.

Нагороди

• орден Леніна
• два ордени Трудового Червоного Прапора (15.06.1955)
• орден Червоної Зірки
• медалі

Джерела

• Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг. Историко-биографический справочник / Сост. В. И. Ивкин. Москва: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1999. (рос.)