Землянки (селище)
Земля́нки — селище Макіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна. Розташоване поблизу каналу Сіверський Донець—Донбас за 13 км від Макіївки.
| селище Землянки | |
|---|---|
.jpg) в лиманському стилі української народної архітектури (1756 р, будівничий Тарас, зруйнована більшовиками) в лиманському стилі української народної архітектури (1756 р, будівничий Тарас, зруйнована більшовиками) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Донецький район |
| Тер. громада | Макіївська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA14080070080067526 
|
| Основні дані | |
| Статус | із 2024 року |
| Населення | ▼ 1712 (01.01.2017)[1] |
| Поштовий індекс | 86182 |
| Телефонний код | +380 6232 |
| Географічні координати | 48°7′55″ пн. ш. 37°54′46″ сх. д. / 48.13194° пн. ш. 37.91278° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 210 м |
| Водойма | канал Сіверський Донець — Донбас
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Ясинувата |
| До станції: | 5 км |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 13,4 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 17,2 км |
| - автошляхами: | 24,7 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 86181, Донецька обл., м. Макіївка, смт Ясинівка, вул. Радянська, 61 |
| Голова селищної ради | Свинар Ігор Миколайович |
| Карта | |
  Землянки | |
 Землянки | |
| |
|
| |
Історія
ред.Колись сотенне місто Острогозького Слобідського українського полку. Давнє запорізьке займище. За Розпорядженням Азовської губернської канцелярії 1777 постановила на місці нинішньої заїмки утворити державну слободу.[2] Запорожці, що жили туту зраділи такому рішенню, почали стягувати в Землянки своїх рідних і знайомих з їх родинами і скоро заселили слободу народом сімейним.[3]
У минулому — це хутір, заснований вихідцями з Правобережної України (17 століття), в якому замість хат були землянки — характерні на той час будівлі втікачів-кріпаків і козаків-зимівників. Звідси й назва.[4]
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1329 | 60.08% |
| російська | 878 | 39.68% |
| білоруська | 1 | 0.05% |
| румунська | 1 | 0.05% |
| болгарська | 1 | 0.05% |
| інші/не вказали | 2 | 0.09% |
| Усього | 2212 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення селища становило 2212 осіб, із них 60,08 % зазначили рідною мову українську, 39,69 % — російську, 0,05 % — білоруську, болгарську та молдовську мови[6].
Уродженці
ред.- Бєляєв Микола Семенович — український краєзнавець і педагог.
- Назаренко Олесь Терентійович — учасник руху шістдесятників, виготовляв та поширював самвидав, за антирадянську агітацію був неодноразово засуджений[7].
Примітки
ред.- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Гумилевский Ф. «Харьков». Отд. V. С. 355.
- ↑ Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880. стр. 757
- ↑ Янко, М. Топонімічний словник-довідник Української РСР, «Радянська школа», Київ, 1973
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Віртуальний музей. Дисидентський рух в Україні. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |