Знаменський Іван Степанович
Іван Степанович Знаменський (1853 рік — 23 серпня 1882 року, Казань) — православний богослов, дослідник текстів Святого Письма, автор публікацій з систематизації статей Старого і Нового Завітів, східної апологетики та історії російської церкви XVIII століття.
| Знаменський Іван Степанович | |
|---|---|
| Народився | 1853 невідомо |
| Помер | 23 серпня 1882 Казань, Російська імперія |
| Поховання | Арський цвинтар |
| Країна |  Російська імперія |
| Місце проживання | Nikolay Yershov streetd, Казань[1] |
| Діяльність | письменник |
| Галузь | богослів'я і історія |
| Alma mater | Казанська духовна академія |
| Науковий ступінь | кандидат богослов'я |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Казанська духовна академія |
| Конфесія | православ'я |
Біографія
ред.Народився у 1853 році в родині церковнослужителів.
Навчався в Нижньогородській духовній семінарії, яку закінчив у 1874 році за першим розрядом, що давало право продовжувати освіту в духовній академії[2].
У 1878 році закінчив Казанську духовну академію кандидатом богослов'я «з правом на отримання ступеня магістра без нового усного випробування»[3]. Випускну роботу написав на тему «Книга святого пророка Іони»[4].
У 1878-1880 роки викладав в Полтавській духовній семінарії.
У 1880-1882 роках обіймав посаду помічника інспектора Казанської духовної академії. У сфері професійних наукових інтересів Знам'янського були пошуки з історії православного духовенства Росії XVIII століття, дослідження і систематизація текстів пророчих книг Священного писання, узагальнення христологиіних уявлень ранньохристиянських філософів-богословів.
Помер Знаменський 23 серпня 1882 року у Казані. Похований на казанському православному Арському кладовищі. Могила не збереглася[5].
Публікації
ред.
</br> 1882 рік
За короткий період науково-богословської діяльності (1878-1882 роки) І. С. Знаменський встиг створити:
- Положення духовенства в царювання Катерини II і Павла I — М .: Тип. М. Н. Лаврова і К °, 1880, 186 с.[6]
- Систематичний покажчик статей, які перебувають в різних духовних журналах і єпархіальних відомостях, по предмету Св. Письма Старого і Нового Завіту: в 2 ч. (Вип. 1-6) — Полтава; Казань, 1879—1889[7] .
- Вчення про Бога-Слово у східних апологетів II століття — Казань: Тип. Імператорського університету, 1882, 63 с.
У цій роботі І. С. Знаменський представив картину формування поглядів і християнського вчення про втілення Бога-Слова апологетами II століття Юстином Філософом, Татіаном, Афінагором, Феофілом Антіохійським, «поклав початок науковому розвитку християнських істин»[8] .
Примітки
ред.- ↑ http://istmat.info/files/uploads/55542/1881_adres-kalendar_kazanskoy_gubernii.pdf
- ↑ Выпускники Нижегородской духовной семинарии 1874, 1878, 1880, 1900—1904, 1912, 1914, 1915 гг. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Выпускники Казанской духовной академии 1846—1909 гг. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Русский биографический словарь. В 25 т. / А. А. Половцов — М., 1896—1918. — Т. 10. — С. 426
- ↑ История храма Ярославских чудотворцев в городе Казани. Арский православный некрополь. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Научное наследие России. Знаменский И. С. Положение духовенства в царствование Екатерины II и Павла I. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Сводные указатели содержания периодических изданий. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Научное наследие России. Знаменский И. С. Учение о Боге-Слове у восточных апологетов II века. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 4 квітня 2021.
- Коментарі
Література
ред.- Тернівський С. А. Історична записка про стан Казанської духовної академії після її перетворення. 1870—1892 — Казань: Тип. Імператорського університету, 1892. — 652 с.
- Знаменский, Иван Степанович / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: В 86 т. (82 т. І 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |