Зубар Михайло Іванович
Михайло Іванович Зу́бар (справжнє прізвище — Зубарєв; нар. 9 березня 1907, Рубіжне — пом. 6 січня 1992, Харків) — український мистецтвознавець, графік і педагог; член Асоціації революційного мистецтва України у 1929—1932 роках та Харківської організації Спілки радянських художників України з 1939 року[1].
| Зубар Михайло Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 9 березня 1907  Рубіжне, Вовчанський район, Україна |
| Помер | 6 січня 1992 (84 роки) Харків, Україна |
| Країна |  СРСРУкраїна |
| Діяльність | мистецтвознавець, графік, педагог |
| Alma mater | Харківський художній інститут (1929) |
| Заклад | Інститут історії матеріальної культури ВУАН Харківський художній інститут Харківське державне художнє училище Харківська державна академія дизайну та мистецтв |
| Вчителі | Єрмилов Василь Дмитрович Маренков Олексій Васильович і Падалка Іван Іванович |
| Відомі учні | Міщенко Григорій Григорович Чернова Мар'яна Володимирівна |
| Членство | Асоціація революційного мистецтва України (1932) Спілка радянських художників України |
Життєпис
ред.Народився 9 березня 1907 року в селі Рубіжному (нині Чугуївський район Харківської області, Україна). Упродовж 1921—1929 років навчався в Харківському художньому інституті. У 1930—1932 роках був аспірантом в Українському науково-дослідного інституті історії матеріальної культури НКО УСРР в Харкові[1]. Його педагогами були зокрема Василь Єрмилов, Олексій Маренков, Падалка Іван Іванович.
Після закінчення аспірантури до 1933 року — науковий співробітник Інституту історії матеріальної культури. Одночасно з 1932 року викладав у Харківському художньому інституті та упродовж 1933—1935 років працював редактором видавництва «Мистецтво». У 1934—1935 роках працював старшим науковим співробітником Галереї картин Тараса Шевченка; у 1935—1941 роках — в Інституті інженерів комунального будівництва; з 1955 року — викладач Харківського художнього училища. Упродовж 1957—1963 років знову працював у Харківському художньому інституті; з 1963 року — у Харківському художньо-промисловому інституті: доцент[1], заступник директора, завідувач кафедри історії мистецтв. Помер у Харкові 6 січня 1992 року.
Творчість
ред.- статей:
- «Виставка сучасної графіки» // «Червоний шлях», 1929, № 7;
- «Художник П. Д. Мартинович (До виставки його творів у Музеї українського мистецтва)» // «Червоний шлях», 1930, № 4;
- монографії «Василь Касіян. Народний художник СРСР» (Київ, 1946);
Уклав альбом «Василь Касіян. На Заході» (Харків, 1931).
Працював у галузі станкової графіки. Серед творів лінорити:
- «Революційний патруль» (1920-ті);
- «Міський краєвид» (1924, папір).
Брав участь у всеукраїнських мистецьких виставках з 1927 року.
Деякі твори художника зберігаються у Харківському художньому музеї.
Примітки
ред.- ↑ а б в Зубар Михайло Іванович / Художники Харківщини. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 9 травня 2022.
Література
ред.- В. М. Ханко, В. В. Мизгіна. Зубар Михайло Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.