Йеннефер
Єнне́фер із Венґерберґу (пол. Yennefer z Vengerbergu), також Єнна або Єн (пол. Yenna, Yen), справжнє ім'я — Янка (пол. Yanka) — чародійка, одна з головних персонажів циклу «Відьмак», написаного Анджеєм Сапковським. Кохана Ґеральта та названа мати Цірі.
| Єннефер | |
|---|---|
.png) Косплей Єннефер за мотивами гри «Відьмак 3: Дикий Гін». | |
| Автор | Анджей Сапковський |
| Виконавець | Фільм/серіал: Гражина Вольщак, Аня Чалотра |
| Інформація | |
| Вид | квартерон |
| Стать | жінка |
| Родичі | Цірілла (прийомна дочка) |
 Йеннефер у Вікісховищі  | |
У польському фільмі «Відьмак» (2001) та однойменному телесеріалі (2002) роль Єннефер виконала Гражина Вольщак. У вебсеріалі Netflix «Відьмак» (2019) її роль виконує Аня Чалотра[1]. В іграх серії «Відьмак» героїню озвучують Деніз Гоф (англ.), Беата Євяж (пол.).
Дитинство
ред.Єннефер народилася у Венґерберзі, столиці королівства Едірн, на Белтейн 1173 року (за літочисленням саги)[2].
Мало хто знає про її дитинство, сама ж Єннефер не дуже любила розмови на цю тему. Проте деякі факти з таємниці її дитинства вдалося з'ясувати: складно повірити, проте красуня-чародійка, що розбила не одне серце, в дитинстві такою не була. Народилася вона, скоріше за все, в повноцінній сім'ї, але народилася настільки потворною, що викликала відразу у власних батьків, не кажучи вже про можливих наречених. Спотворював її горб на спині[3].Батько вважав, що винна ельфівська кров матері та зроблений дружиною аборт. Він зненавидів доньку-горбунку і бив. Мати спершу захищала Янку, але коли батько завів коханку, сама била доньку
Попри це, дівчина проявила непогані магічні здібності, що стало великою радістю для її батьків, котрі якомога швидше віддали її для навчання в школу магії на острів Танедд. Надалі дівчина не згадувала своїх батьків, забувши їх чи відчуваючи антипатію. Її таланти та старання вражали, й скоро вона стала однією з найкращих учениць.
Спочатку Тессая Де Вріе відмовилась бути її наставницею в магії, тоді Єннефер спробувала покінчити життя самогубством, перерізавши собі вени. Після цього Тессая погодилася навчати її та виправити вроджені дефекти зовнішності.
Подальша доля
ред.Єннефер брала участь у битві на Содденському пагорбі. Познайомилася з Ґеральтом у Рівії, коли той шукав спосіб урятувати Любистка від наслідків зустрічі з джином. Це знайомство Єннефер і Ґеральта стало початком їхнього кохання.
Через заняття магією Єннефер, як й інші чародійки, не могла мати дітей, що робило її долю схожою на долю Ґеральта. Відьмаки також утрачали можливість мати дітей через процес мутації, який вони обов'язково проходили. Але материнський інстинкт не залишив її, тому, бажаючи за будь-яку ціну народити дитину, вона спочатку спробувала захопити джина, що був випадково звільнений Любистком, а пізніше взяла участь у невдалому полюванні на золотого дракона.
Коли Цірі покинула Каер Морен, Єннефер стала її наставницею у вивченні магії та ґречності. Скоро вони заприятелювали, а потім Єннефер стала Цірі за матір, і таким чином втілила свою мрію про власну дитину[2].
Під час заколоту на острові Танедд Єннефер намагалася врятувати Цірі, через що її мали за спільницю Вільгефорца та зрадницю. Була перетворена Франческою Фіндабайр закляттям «Артефактної компресії» на нефритову статуетку. Пізніше, після декомпресії, за рекомендацією Франчески увійшла до складу Великої Ложі в Монтекальво. З першого очного засідання Ложі втекла за допомогою Фрінгілли Віго для чергової спроби порятунку Цірі.
Після втечі із засідання Ложі Єннефер звернулась за допомогою до Краха ан Крайта, ярла Скелліґе. Дізнавшись про нові подробиці загибелі принцеси Паветти та її чоловіка Дані, Єннефер вирішила потрапити на місце їхньої можливої смерті — до Безодні Сідни, де насправді перебувала магічна помпа Вільгефорца, що здатний втягувати й телепортувати кораблі. Єннефер зібралася, використовуючи себе як приманку, добутися до таємного сховища Вільгефорца, але в результаті сама потрапила до нього в полон. Вільгефорц вирішив використати Єннефер для магічного сканування розташування Цірі, але йому це не вдалося. Проте під тортурами Єннефер виказала розташування Ґеральта, що дозволило Вільгефорцу підіслати до відьмака найманого вбивцю — напівельфа Шірру. Надалі Єннефер було багаторазово піддано тортурам, доки її не врятували Ґеральт та Цірі. Брала участь у фінальній битві в цитаделі Стігга, проте місяці проведені в темниці та жахливі тортури не дозволили їй використати всю свою магічну силу, саме тому вирішальну роль у битві з Вільгефорцем зіграв саме Ґеральт.
Після порятунку з цитаделі, Ложа наказала Єннефер негайно привести Цірі на засідання. На цьому засіданні повинна була вирішитись доля Цірілли — вона мусила стати наложницею принца Танкреда, сина короля Ковіра. Після довгого обговорення Цірі було дозволено попрощатися з Ґеральтом в Рівії, куди вона вирушила у супроводі Єннефер та Трісс Мерігольд. У момент їх прибуття, в Рівії бушував погром. Єннефер разом з Трісс зупинили погром закляттям, проте витратила на це багато енергії.
Намагаючись вилікувати смертельну рану Ґеральта, Єннефер сама знепритомніла. Цірі за допомогою єдинорога Іуарраквакса привезла їх обох в інший світ, в якому Ґеральт та Єннефер залишаються жити на момент закінчення дії саги.
Зовнішність та характер
ред.Єннефер постає жінкою надзвичайної краси (розкішне хвилясте волосся кольору воронячого крила, струнка фігура). На шиї носить обсидіанову зірку, що є сильним магічним артефактом.
Єннефер розумна, цинічна й владна, але водночас жіночна та здатна на сильну любов. У книзі «Час погорди» згадується, що Єннефер користується гламарією — еліксиром краси. У неї було добре серце — вона врятувала сім'ю банкіра-низушка під час одного з погромів у Венґерберзі.
Серед предків Єннефер за материнською лінією були ельфи, в тому числі — ельфійські чародійки. Можливо, цим і пояснюється доволі високий рівень її магічних здібностей (Єннефер була членом Ради Ордена Магів аж до її розпуску після Танеддського бунту)[4].
Участь в сюжеті
ред.Вперше Єннефер з'являється в розповіді «Останнє бажання» та діє протягом всієї саги.
У розповіді «Щось закінчується, щось починається», котра, за словами автора, є не «альтернативним фіналом» саги, а жартом, написаним на прохання фан-клубу[5], описується весілля Єннефер та Ґеральта.
Єннефер у похідних творах
ред.- 2001 — 130-хвилинний фільм «Відьмак», режисер Марек Бродський (польська кінокомпанія Heritage Films). Фільм змонтований з матеріалів телесеріалу 2002 року.
- 2002 — 13-серійний телесеріал «Відьмак», режисер Марек Бродський (польська кінокомпанія Heritage Films).
- 2020 — 8-серійний телесеріал «Відьмак», режисери Томаш Багінський та Алік Сахаров (американська кінокомпанія Netflix).
Примітки
ред.- ↑ 'The Witcher' Finds Its Female Leads (Exclusive) [Архівовано 25 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // The Hollywood Reporter. 12.10.2018 (англ.)
- ↑ а б Сапковський, 2017, глава 9.
- ↑ Сапковський, 2016b, глава 14.
- ↑ Сапковський, 2016a, глава 9.
- ↑ Святослав Чирук. Сергій Легеза: Сага про Відьмака дає багатий простір для відсилок та асоціацій із котекстом тут-і-зараз. Інтерв'ю з перекладачм // Кам'янське: Альманах "Das ist fantastish! № 3. 236 стор.: 98-109
Використана література
ред.- Сапковський, Анджей (2016a). Останнє бажання. (Книга 1). Переклад з пол.: Сергій Легеза. Харків: КСД. 288 стор. ISBN 978-617-12-0499-7.
- Сапковський, Анджей (2016b). Відьмак. Вежа Ластівки. (Книга 6). Переклад з пол.: Сергій Легеза. Харків: КСД. 400 стор. ISBN 978-617-12-1656-3.
- Сапковський, Анджей (2017). Володарка Озера. (Книга 7). Переклад з пол.: Сергій Легеза. Харків: КСД. 576 стор. ISBN 978-617-12-3114-6.
Посилання
ред.- Єннефер на IMDb (англ.)
- Єннефер [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.] на Вікі Відьмак