Йоган Теодор Баварський
Йоган Теодор Баварський (Johann Theodor von Bayern; 3 вересня 1703, Мюнхен; † 27 січня 1763, Льєж) з родини Віттельсбахів, кардинал і єпископ Регенсбурга з 1719 року, Фрайзінга з 1727 року та князь-єпископ Льєжа з 1744 року.
Йоган Теодор Баварський | |
---|---|
Народився | 3 вересня 1703[1] Мюнхен |
Помер | 27 січня 1763[1] (59 років) Льєж, Священна Римська імперія |
Країна | Баварське курфюрство |
Діяльність | католицький священник, католицький єпископ |
Знання мов | німецька |
Посада | кардинал[2], Roman Catholic Bishop of Regensburgd, князь-єпископ Льєжаd, дієцезійний єпископ, князь-єпископ і князь-єпископ |
Конфесія | католицька церква[2] |
Рід | Віттельсбахи |
Батько | Максиміліан II |
Мати | Тереза Кунегунда Собеська |
Брати, сестри | Maria Anna Caroline of Bavariad, Клеменс Август I (архієпископ Кельна), Йосиф Фердинанд Баварський, Emmanuel-François-Joseph de Bavièred, Philipp Moritz von Bayernd, Карл VII і Фердинанд Марія Іноценц Баварський |
Біографія
ред.Народився в родині Максиміліана II Еммануїла та Терези Кунегунди Собеської (†1730), доньки польського короля Яна III Собеського.
Йоган Теодор навчався в Інгольштадтському та Сієнському університетах. Після смерті старшого брата Філіпа Моріца 12 березня 1719 року його інший брат Клеменс-Август зайняв церковну посаду на північному заході Священної Римської імперії, а Йоган Теодор став князем-єпископом Фрайзінга та Регенсбурга у віці 15 років.
Йоган Теодор був висвячений на іподиякона в 1724 році. Висвячений на священика 8 квітня 1730 року. Після отримання папського дозволу від 4 серпня 1730 року на єпископське свячення до канонічно необхідного віку (йому було лише 27 років), він був висвячений на єпископа 1 жовтня 1730 року в кафедральному соборі Мюнстера своїм братом Клеменсом-Августом Баварським, архієпископом і курфюрстом Кельна, якому допомагали Йоган Адольф фон Орде, титулярний єпископ Флавіополі, і Фердинанд Остергоф, титулярний єпископ Агатоніце. Завдяки зближенню Йогана Теодора з Бурбонами, Людовик XV у 1732 році лобіював його кандидатуру на посаду великого магістра Тевтонського ордену. Але на виборах переміг його брат Клеменс-Август.
9 вересня 1743 року Папа Бенедикт XIV зробив його кардиналом in pectore[3]. Він отримав церкву Сан-Лоренцо-ін-Лучіна в Римі. З 1744 року він також був єпископом Льєжа.
Папа Климент XIII 11 березня 1761 року відмовив йому в згоді на обрання архієпископом Кельна, після смерті старшого брата Клеменса-Августа, через його скандальне життя. Йоган Теодор був відомий як великий мисливець, покровитель музики (він грав на віолончелі) і театру, а також мав чудовий двір у Льєжі та подобався жителям єпископату. За чутками, він мав романи з кількома жінками, попри свій духовний статус. Маючи астму і туберкульоз, він послухався поради свого лікаря на ім'я Степплер (німець з Мюнхена), який стверджував, що його хвороба походить від вугільних парів. Тому Йоган Теодор поїхав на регулярне перебування до Німеччини, хоча це не покращило його здоров'я[4].
Йоган Теодор помер 27 січня 1763 року у бельгійському Льєжі. Його поховали в місцевому соборі Сен-Ламберт, а серце помістили в каплицю Благодаті в храмі Богоматері у Альтеттінзі, Баварія. Йоган Теодор став останнім князем-єпископом з родини Віттельсбахів. У наступних поколіннях вже не вистачало молодших синів, щоб обіймати духовні посади.
Джерела
ред.- Wilhelm Kohl, Das Bistum Münster. (Germania sacra. Die Bistümer der Kirchenprovinz Köln. NF Bd. 37, 3). Band 3. de Gruyter, Berlin u. a. 2003, ISBN 3-11-017592-4, S. 703.
- Karl Hausberger, Geschichte des Bistums Regensburg. Band 2: Vom Barock bis zur Gegenwart. Pustet, Regensburg 1989, ISBN 3-7917-1188-1, S. 24 – 29.
- Manfred Weitlauff, Johann Theodor. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 3, Bautz, Herzberg 1992, ISBN 3-88309-035-2, Sp. 183 – 188.
Примітки
ред.- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ In pectore лат. у грудях в серці — це термін, який використовується в Католицькій церкві для позначення дії, рішення або документа, який має зберігатися в таємниці. Найчастіше використовується, коли є призначення Папи до колегії кардиналів без публічного оголошення імені цього кардинала. Папа залишає це ім’я за собою.
- ↑ A. De Bryun, Anciennes houillères de la région liégeoises, Dricot, Liège, 1988. (ISBN 2-87095-056-X)