Йосип Ліберберг
Ця стаття вживає скорочення, які можуть бути неоднозначними та збивати з пантелику. (листопад 2023) |
Ліберберг Йосип Ізраїльович (27.10.1897–09.03.1937) — історик, мовознавець, державний діяч. Чл.-кор. ВУАН (нині Національна академія наук України; 1934).
Йосип Ліберберг | |
---|---|
Народився | 27 жовтня 1899 Старокостянтинів, Російська імперія |
Помер | 9 березня 1937 (37 років) Москва, СРСР ·вогнепальна рана |
Поховання | Нове Донське кладовище |
Країна | СРСР |
Діяльність | історик |
Alma mater | Історико-філологічний факультет Київського університету[d] |
Знання мов | їдиш |
Заклад | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана і НАНУ |
Членство | НАНУ і Всеросійський центральний виконавчий комітет |
Партія | Комуністична партія Української РСР і Поалей-Ціон |
Народився в м. Старокостянтинів. Навчався на історико-філологічному факультті Київського університету. Входив до Єврейської соціал-демократичної робітничої партії «Поалей Ціон».
Від 1918 служив добровольцем у РСЧА, перебував на підпільній роботі в Полтавській губернії та Київській губернії. Від 1920 мешкав у Києві. Від 1919 — член КП(б)У.
Викладав всесвітню історію, історію соціалізму, історію класової боротьби на Вищих політ. курсах Укр. військ. округу, на єврейс. пед. курсах, у Київ. політех. ін-ті, Київ. с.-г. ін-ті, Київ. ін-ті нар. освіти, Київ. ін-ті нар. госп-ва. Від 1926 займав посади наук. співробітника, керівника секції історії Зх. Європи Науково-дослідної кафедри марксизму-ленінізму при ВУАН і паралельно працював (до 1927) в Ін-ті марксизму в Харкові. 1926–29 очолював створену (на противагу Гебраїстичній історико-археографічній комісії при ВУАН) н.-д. кафедру історії єврейської культури при 1-му відділі ВУАН (кафедра була адміністративно підпорядкована Наркомосу УСРР) та завідував її істор. секцією. Від 1929 (і до 1934) — директор Інституту єврейської пролетарської культури при ВУАН (Ін-т був створений на основі н.-д. кафедри історії єврейської культури) та одночасно керівник історичної секції цього інституту.
1934 був обраний делегатом XVII з'їзду ВКП(б).
Від жовтня 1934 — голова орг. комітету Єврейської автономної області у складі РРФСР, з грудня цього ж року — перший голова виконкому обласної ради Єврейської автономної області (нині у складі Хабаровського краю, РФ).
20 серпня 1936 заарештований у Москві й ув'язнений.
16 жовтня 1936 постановою Президії АН УСРР виключений зі складу академії як «контрреволюціонер, ворог партії, уряду і радянського народу».
9 березня 1937 Військ. колегією Верховного суду СРСР за звинуваченням у належності до контрреволюц. троцькістсько-терористичної орг-ції засуджений до смерті. Страчений того ж дня в м. Москва.
Реабілітований 1956.
Джерела та література
ред.- Юркова О. В. Ліберберг Йосип Ізраїльович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Література
ред.- Історія Національної академії наук України: 1924—1928: Документи і матеріали. К., 1998
- Історія Національної академії наук України: 1929—1933: Документи і матеріали. К., 1998*Костырченко Г. В. Тайная политика Сталина: власть и антисемитизм. М., 2001
- Історія Національної академії наук України: 1934—1937: Документи і матеріали. К., 2003
- Берман Х. Как Лазарь Каганович уничтожил первого предисполкома ЕАО. «Биробиджанер штерн», 2005, 25 августа
- Бренер И. Первые шесть лет ЕАО. «Мы здесь: Интернет-газета» (Нью-Йорк–Иерусалим), 2009, № 194 (16–22 января
Посилання
ред.- Перші шість років ЄАО [Архівовано 6 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.)