Вікіпедія

Йосиф Карл Австрійський

ерцгерцог Австрійський

Ерцгерцог Йосиф Карл Австрійський (нім. Erzherzog Josef Karl (Ludwig) von Österreich , угор. Habsburg–Lotaringiai József Károly (Lajos) főherceg; 2 березня 1833 — 13 червня 1905) — представник династії Габсбургів-Лотаринзьких. Він був другим сином ерцгерцога Йосифа, палатина Угорщини (сьомого сина Леопольда II, імператора Священної Римської імперії) та герцогині Марії Доротеї Вюртемберзької.

Йосиф Карл Австрійський
нім. Joseph Karl von Österreich
Ім'я при народженнінім. Joseph Karl Ludwig von Österreich
Народився2 березня 1833(1833-03-02)[3]
Братислава, Австрійська імперія[1]
Помер13 червня 1905(1905-06-13)[1][2] (72 роки)
Рієка, Землі корони Святого Стефана, Австро-Угорщина[1]
ПохованняБудапешт
Країна Австрійська імперія
Діяльністьвійськовослужбовець, політик, аристократ
ЧленствоУгорська академія наук
Титулерцгерцог
Посадачлен Палати панів Імперської Ради[d]
Військове званнягенерал
РідГабсбурги-Лотаринзькі
БатькоЙосиф Австрійський, палатин Угорщини
МатиМарія Доротея Вюртемберзька
Брати, сестриСтефан Франц Австрійський, Марія Генрієтта Австрійська, Єлизавета Франциска Австрійська і Герміна Австрійська
У шлюбі зКлотильда Саксен-Кобург-Готська
ДітиArchduchess Elisabeth Klementine of Austriad[2], Марія Доротея Австрійська[2], Маргарита Клементина Австрійська[2], Йозеф Август Австрійський[2], Ласло Філіп Австрійськийd[2], Archduchess Elisabeth Henriette of Austriad[2] і Archduchess Klothilde Maria of Austriad[2]
Нагороди

Біографія

ред.

Як і багато молодших членів королівських сімей, ерцгерцог Йосиф Карл пішов служити в армію. У 1860 році він став генерал-майором австрійської армії. Під час австро-прусської війни він командував бригадою в Північній армії. У битві при Кеніґгретці він втратив трьох своїх коней.[4] У 1867 році він став палатином Угорщини після смерті свого бездітного зведеного брата Стефана, хоча на той час ця посада була лише символічною.

Ерцгерцог цікавився ромською мовою і час від часу писав на цю тему Альберту Томасу Сінклеру, американському юристу, який поділяв цей інтерес. У біографії Сінклера зазначається, що ерцгерцог надіслав копію своєї праці, «великий том октави в красивій палітурці. Це найважливіша і цінна філологічна праця, у якій порівнюються циганські слова з санскритом, індустані-перськими мовами тощо».[5]

Ще наприкінці 1880-х років ерцгерцог Йосиф виступав за перетворення бідного рибальського села Цриквениця на новий курорт. У 1895 році тут було відкрито Гранд-готель імені ерцгерцога.[6]

Його резиденцією був палац ерцгерцога Йосифа в Будапешті.

Шлюб і нащадки

ред.

12 травня 1864 року в Кобурзі ерцгерцог Йосип одружився з принцесою Клотильдою Саксен-Кобург-Готською (1846—1927), старшою донькою принца Августа Саксен-Кобург-Готського та принцеси Клементини Орлеанської. У них було семеро дітей :

Предки

ред.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Франц I (імператор Священної Римської імперії)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Леопольд II (імператор Священної Римської імперії)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Марія-Терезія Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Ерцгерцог Йосиф, палатин Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. Карл III (король Іспанії)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Інфанта Марія Луїза Іспанська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. Принцеса Марія Амалія Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Ерцгерцог Йосиф Карл, палатин Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Фрідріх II Ойген (герцог Вюртембергу)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Герцог Людвіг Вюртемберзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13. Фредеріка Бранденбург-Шведтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Герцогиня Марія Доротея Вюртемберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14. Карл Крістіан Нассау-Вейльбурзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Принцеса Генрієтта Нассау-Вайльбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
15. Кароліна Оранж-Нассауська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118713124 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г д е ж и к Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ WikiTree — 2005. — ed. size: 23699588
  4. ↑ Craig, Gordon A (2003). The Battle of Koniggratz: Prussia's Victory Over Austria, 1866. University of Pennsylvania Press. с. 133. ISBN 0812218442. Процитовано 16 липня 2017.
  5. ↑ Winship, John Perkins Cushing (1902). Historical Brighton: An Illustrated History of Brighton and Its Citizens (англ.). G. A. Warren.
  6. ↑ Zwischen Nostalgie und neuem Glanz. 3 червня 2017.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Йосиф_Карл_Австрійський&oldid=41327161