Казимир Лев Сапіга (1697–1738)
Казимир Лев Сапіга (пол. Kazimierz Leon Sapieha, 28 травня 1697 — 20 травня 1738) — державний та військовий діяч Речі Посполитої.
Казимир Лев Сапіга | |
---|---|
пол. Kazimierz Leon Sapieha | |
Народився | 28 травня 1697 Варшава, Річ Посполита[1] |
Помер | 20 травня 1738 Всхова, Любуське воєводство, Республіка Польща[1] |
Поховання | Сім'ятичі[1] |
Громадянство | Річ Посполита |
Національність | литовець |
Посада | воєвода Берестейський |
Військове звання | генерал |
Термін | 1735—1738 роки |
Попередник | Владислав Йосафат Сопіга |
Наступник | Адам Тадеуш Ходкевич |
Конфесія | католицтво |
Рід | Сапіги |
Батько | Олександр Павло Сапіга |
Мати | Марія Христина де Бетюн |
Брати, сестри | Міхал Антоній Сапіга і Юзеф Станіслав Сапігаd |
У шлюбі з | Кароліна Тереза Радзивілл |
Діти | 2 сини і 1 донька |
Нагороди | |
Життєпис
ред.Походив з литовського магнатського роду Сапіг гербу Лис. Син Олександра Павла Сапіги, маршалка великого литовського, та французької аристократки Марії Кристини де Бетюн (доньки маркіза Франсуа Гастона де Бетюна, французького посла в Речі Посполитої), небоги королеви Марії Казимири.
Народився у 1697 році. Здобув гарну освіту. Завдяки родинним зв'язкам зробив швидку кар'єру. Спочатку отримав чин ротмістра пітегорської корогви. У 1728 році стає генералом артилерії Великого князівства Литовського. 1727 року отримує староство вольпінське. У 1729 році був послом на Варшавський сейм від Вольпінського повіту.
1735 року призначається воєводою берестейським і стає кавалером ордена Білого Орла. Помер на цій посаді у 1738 році.
Родина
ред.Дружина — Кароліна Тереза, донька Кароля Станіслава Радзивілла, великого канцлера литовського. Діти:
- Олександр Михайло (1730—1793), канцлер великий литовський
- Михаил Ксаверий (1735—1766), генерал-майор, кравчий великий литовський
- Анна (1728—1800), дружина Яна Каетана Яблоновського, воєводи брацлавського
Джерела
ред.- Marta Męclewska (opr.): Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008. Zamek Królewski w Warszawie, 2008, s. 164
- ↑ а б в Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 70. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6