Канента
Канента (лат. Canens; Співоча) — персонаж римської міфології, німфа з Лаціуму, уособлення пісні.
| Канента | |
|---|---|
,_from_Ovid%27s_%27Metamorphoses%27_MET_DP864228.jpg) | |
| Батько | Янус |
| Мати | Венілія |
| Чоловік | Пік |
| Діти | Фавна (міфологія) і Фавн |
Вона була дочкою Януса і Венілії. Її чоловіком був Пік, бог лісів та полів. За допомогою пісні Канента могла рушити скелі, приборкувати звірів та зупиняти течію річки.
Під час полюваня Пік зустрів чарівницю Кірку. Вона обернула його на дятла за те, що він зневажив її кохання. Канента шукала свого чоловіка впродовж шести днів, а потім зупинилася біля річки Тибр. Там вона заспівала свою останню пісню і розтанула у повітрі. Місцина, де співала Канента, отримала назву Співочої[1].
Примітки
ред.- ↑ Ovid. Metamorphoses Book XIV (A. S. Kline's Version). The Ovid Collection. University of Virginia. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
Посилання
ред.- Овідій, Метаморфози XIV 320-434;
- Віргілій, Енеїда VII 187-91;
- Myth Vat. III 11, 11.
- Франческо Петрарка, I Trionfi TC II 175.
|
Це незавершена стаття з римської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |