Вікіпедія

Каннабігерол

хімічна сполука

Каннабігерол (CBG) — один з більш ніж 120 ідентифікованих каннабіноїдів, виявлених у коноплі[1][2]. Каннабігерол — це декарбоксильована форма каннабігеролової кислоти, вихідна молекула, з якої синтезуються інші каннабіноїди[3][4].

Каннабігерол
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Каннабігерол зазвичай є мінорним складовим елементом коноплі[3][5]. Під час росту рослини велика частина каннабігеролу перетворюється в інші каннабіноїди, в основному в тетрагідроканнабінол (THC) або в каннабідіол (CBD), залишаючи близько 1 % каннабігеролу в рослині[6]. Однак деякі сорти конопель виробляють більше каннабігеролу і каннабігеролової кислоти, містячи при цьому невелику кількість інших каннабіноїдів, таких як ТГК і КБД[7].

Хоча каннабігерол продається як біологічно активна добавка, його ефекти та безпека для людського споживання не визначені[3].

Дослідження

ред.

Станом на 2021 рік, клінічні дослідження для тестування конкретних ефектів каннабігеролу на людях не проводилися[3].

Можливе медичне застосування

ред.

CBG помірно знижує внутрішньоочний тиск у котів[8].

Антибіотична дія проти багатоліково-резистентного Staphylococcus Aureus (MRSA) була доведена in vivo на мишах[9].

Каннабігерол має протиблювотну дію і може бути використаний в лікуванні захворювань, таких як розсіяний склероз і хвороба Хантінгтона, для підтримки організму[10].

Університет МакМайстера в Гамільтоні, Канада, проводив дослідження з антибіотичної дії CBG.

Юридичний статус

ред.

Каннабігерол не регулюється Конвенцією ООН про психотропні речовини. У США каннабігерол, отриманий з конопель, є законним, за умови, що вміст ТГК у вихідній рослині не перевищує 0,3 % від сухої ваги[11][12].

У Швейцарії законно виробляти коноплю, багату каннабігеролом, як замінник тютюну, за умови, що вміст у ній ТГК не перевищує 1,0 %[13].

Каннабігерол не підпадає під дію закону BtMG, і, відповідно, легальний у Німеччині.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Mahmoud A. ElSohly, Mohamed M. Radwan, Waseem Gul, Suman Chandra, Ahmed Galal. Phytochemistry of Cannabis sativa L. / A. Douglas Kinghorn, Heinz Falk, Simon Gibbons, Jun'ichi Kobayashi // Phytocannabinoids: Unraveling the Complex Chemistry and Pharmacology of Cannabis sativa. — Cham : Springer International Publishing, 2017. — 25 January. — P. 1–36. — ISBN 978-3-319-45541-9. — DOI:10.1007/978-3-319-45541-9_1.
  2. ↑ Sarah E. Turner, Claire M. Williams, Leslie Iversen, Benjamin J. Whalley. Molecular Pharmacology of Phytocannabinoids / A. Douglas Kinghorn, Heinz Falk, Simon Gibbons, Jun'ichi Kobayashi // Phytocannabinoids: Unraveling the Complex Chemistry and Pharmacology of Cannabis sativa. — Cham : Springer International Publishing, 2017. — 25 January. — P. 61–101. — ISBN 978-3-319-45541-9. — DOI:10.1007/978-3-319-45541-9_3.
  3. ↑ а б в г Rahul Nachnani, Wesley M. Raup-Konsavage, Kent E. Vrana. The Pharmacological Case for Cannabigerol // Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics. — 2021. — Vol. 376, iss. 2 (1 February). — P. 204–212. — ISSN 0022-3565. — DOI:10.1124/jpet.120.000340. Архівовано з джерела 17 листопада 2023.
  4. ↑ PubChem. Cannabigerol. pubchem.ncbi.nlm.nih.gov (англ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 18 вересня 2023.
  5. ↑ Paula Morales, Patricia H. Reggio, Nadine Jagerovic. An Overview on Medicinal Chemistry of Synthetic and Natural Derivatives of Cannabidiol // Frontiers in Pharmacology. — 2017. — Т. 8 (25 січня). — ISSN 1663-9812. — DOI:10.3389/fphar.2017.00422.
  6. ↑ Oier Aizpurua-Olaizola, Umut Soydaner, Ekin Öztürk, Daniele Schibano, Yilmaz Simsir, Patricia Navarro, Nestor Etxebarria, Aresatz Usobiaga. Evolution of the Cannabinoid and Terpene Content during the Growth of Cannabis sativa Plants from Different Chemotypes // Journal of Natural Products. — 2016. — Vol. 79, iss. 2 (26 February). — P. 324–331. — ISSN 0163-3864. — DOI:10.1021/acs.jnatprod.5b00949. Архівовано з джерела 23 серпня 2023.
  7. ↑ Marjeta Zagožen, Andreja Čerenak, Samo Kreft. Cannabigerol and cannabichromene in L. // Acta Pharmaceutica. — 2021. — Vol. 71, iss. 3 (1 September). — P. 355–364. — DOI:10.2478/acph-2021-0021. Архівовано з джерела 1 жовтня 2023.
  8. ↑ Brenda K. Colasanti. A Comparison of the Ocular and Central Effects of Δ9-Tetrahydrocannabinol and Cannabigerol // Journal of Ocular Pharmacology and Therapeutics. — 1990. — Т. 6, вип. 4 (1 січня). — С. 259–269. — ISSN 1080-7683. — DOI:10.1089/jop.1990.6.259. Архівовано з джерела 10 березня 2022.
  9. ↑ Maya A. Farha, Omar M. El-Halfawy, Robert T. Gale, Craig R. MacNair, Lindsey A. Carfrae, Xiong Zhang, Nicholas G. Jentsch, Jakob Magolan, Eric D. Brown. Uncovering the Hidden Antibiotic Potential of Cannabis // ACS Infectious Diseases. — 2020. — Vol. 6, iss. 3 (13 March). — P. 338–346. — ISSN 2373-8227. — DOI:10.1021/acsinfecdis.9b00419. Архівовано з джерела 6 жовтня 2023.
  10. ↑ S. Deiana. Chapter 99 - Potential Medical Uses of Cannabigerol: A Brief Overview / V. R. Preedy // Handbook of Cannabis and Related Pathologies. — San Diego : Academic Press, 2017. — 1 січня. — С. 958–967. — ISBN 978-0-12-800756-3. — DOI:10.1016/b978-0-12-800756-3.00115-0. Архівовано з джерела 24 жовтня 2022.
  11. ↑ Office of the Commissioner. FDA Regulation of Cannabis and Cannabis-Derived Products, Including Cannabidiol (CBD) // FDA. — 2023. — 5 July. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
  12. ↑ Government Publishing Office - US Code. 2016 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 18 вересня 2023.
  13. ↑ BAG, Bundesamt für Gesundheit. Häufig gestellte Fragen (FAQ) zu Tabakersatzprodukten mit THC-armem Hanf mit CBD. www.bag.admin.ch (нім.). Архів оригіналу за 25 вересня 2023. Процитовано 18 вересня 2023.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Каннабігерол&oldid=43391107