Капітан Булгаков
Капітан Булгаков (GMC Pride) – трубоукладальне судно, створене для компанії «Чорноморнафтогаз».
Історія | |
---|---|
Назва: | Капітан Булгаков (GMC Pride) |
Власник: | Чорноморнафтогаз |
Будівник: | верф Jiangsu Yangzijiang Shipbuilding, Джіангун, Китай |
Завершений: | 2009 (як баржа), 2011 (як трубоукладальне судно) |
Ідентифікатор: | IMO 2684091 / MMSI: 572425210 |
Статус: | активне |
Основні характеристики | |
Тип: | трубоукладальне судно |
Тоннаж: | |
Водотоннажність: | 5601 (за іншими даними – 8425) |
Довжина: | 111,3 (за іншими даними – 106,8) |
Ширина: | 28 |
Висота борту: | 6,9 |
Осадка: | 3 |
Потужність: | 5х0,85 МВт |
Двигуни: | 5 Cummins KTA-38 |
Місткість: | до 6 км труб, швидкість укладання до 2 км на добу |
Команда: | 11, можливе розміщення до 70 осіб. |
Судно спорудили у 2009 році як баржу проекту Winbuild 1450 на китайській верфі Jiangsu Yangzijiang Shipbuilding у Джіангуні.[1]
В 2011-му на турецькій верфі Hidrodinamik у Тузлі (Мармурове море дещо на схід від Стамбулу) почалось переобладнання судна на трубоукладальне, яке отримало назву GMC Pride, а за іншими даними – «Капітан Булгаков». Цю модернізацію здійснили на замовлення «Чорноморнафтогазу», який реалізовував проект освоєння розташованих у північно-західній частині Чорного моря Одеського та Безіменного газових родовищ, а тому мав необхідність у сполученні встановлених тут платформ з існуючою газотранспортною інфраструктурою. В середині лютого 2012-го GMC Pride полишило Тузлу, проте певний час повинне було очікувати на захищеній стоянці допоки в Чорному морі не встановиться прийнятна для переходу погода.
Судно здатне приймати на борт до 6 км труб діаметром від 325 мм до 530 мм та провадити їх укладання зі швидкістю до 2 км на добу.
Судно несамохідне, проте для забезпечення технологічного процесу має 5 двигунів Cummins KTA-38 потужністю по 0,85 МВт.
Екіпаж судна складає 11 осіб, при цьому під час виконання трубоукладальних робіт на ньому можливе розміщення до 70 осіб.[2][3][4][5][6][7][8]
У серпні 2012-го судно почало прокладання трубопроводу довжиною 83 км, траса якого проходила на глибинах біля 100 метрів між платформами БК-1 та МСП-4 (Одеське та Голіцинське родовища відповідно). 21 листопада того ж року провели зварювання останнього стику.[9]
Після будівництва газопроводу від Одеського родовища «Капітан Булгаков» тривалий час перебувало на заході Криму у озері Панське (сполучене з морем через Ярилгацьку бухту). При цьому після анексії Криму Росією воно було захоплений разом з іншими судами технічного флоту «Чорноморнафтогазу», після чого український суд ухвалив рішення про їх арешт.[10]
Примітки
ред.- ↑ Капитан Булгаков – Проект Winbuild 1450. fleetphoto.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Капітан Булгаков – Технический флот. fleetphoto.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Черноморнефтегаз - Флот. gas.crimea.ru. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Проект Winbuild 1450. fleetphoto.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Ship GMC PRIDE (Other) Registered in Tuvalu - Vessel details, Current position and Voyage information - IMO 0, MMSI 572425210, Call Sign T2CY4. www.marinetraffic.com (англ.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ CAPTAIN BULGAKOV.
- ↑ Судно GMC PRIDE Трубоукладчик (ТТХ, проект, завод, владелец). www.korabel.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ "GMC Pride" Departs Tuzla Shipyard for the Black Sea. GMC Deep Water (амер.). 15 лютого 2012. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Украина увеличит число буровых на шельфе. ukrrudprom.com. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Незаконное присвоение. Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.