Кара-Богаз-Гол

Ка́ра-Бога́з-Гол (туркм. Garabogazköl, дослівно — «озеро чорної протоки») — озеро на заході Туркменістану. Площа 18 000 км².

Кара-Богаз-Гол туркм. Garabogazköl Aylagy
41°21′07″ пн. ш. 53°35′43″ сх. д.
Розташування
Країна	Туркменістан,  Російська імперія і  СРСР
Регіон	Балканський велаят
Геологічні дані
Тип	затока
Частина від	Каспійське море
Розміри
Площа поверхні	18 400 км²
Висота	−33 м
Глибина макс.	3,5 м
Довжина	193 км
Ширина	154 км
Берегова лінія	730 км
Об'єм	128 800 000 000 кубічний метр
Вода
Солоність	350 ‰
Басейн
Інше
Кара-Богаз-Гол (Туркменістан)
Кара-Богаз-Гол у Вікісховищі

На берегах озера знаходиться басейн соляного осадонакопичення.

До 1980 року — затока-лагуна Каспійського моря, що з'єднувалася з ним вузькою (до 200 м) протокою. У 1980 році протока перекрита глухою дамбою, у результаті чого озеро обміліло, солоність підвищилася (понад 310 ‰). У 1984 році для підтримки мінімально необхідного рівня розсолу була побудована водопропускна споруда. Через високу випаровуваність площа водного дзеркала сильно змінюється залежно від сезону.

Етимологія

Назва озера може перекладатись з туркменської мови як «Озеро чорної пащі (горла)» або як «Озеро чорної протоки» (слово bogaz має два значення).

Промислове значення

Промислова сировина представлена відкладеннями солей (галіт, глауберит, бльодит, епсоміт та інш.), поверхневою ропою затоки (солоність понад 300 ‰) і підземними розсолами (запаси останніх 16 км³). Крім сольової й гідромінеральної сировини, відомі родовища нерудних будматеріалів (крейди, доломіту, гіпсу та інш.). Донні відклади затоки представлені олігоценовими глинами, послідовно перекритими 4 горизонтами мулу і солі. Найбільший — другий соляний горизонт (потужність солі до 10 м). Є одним із найбільших родовищ мірабіліту.

Див. також

• Список найсолоніших водойм

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.