Карл-Мікаель Бельман
Карл-Мікаель Бельман (швед. Carl Michael Bellman, 4 лютого 1740 — 11 лютого 1795) — шведський поет і музикант-аматор.
| Карл-Мікаель Бельман | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 4 лютого 1740[1][2][…]  |
| Місце народження | Maria Magdalena parishd, Швеція[1][4] |
| Дата смерті | 11 лютого 1795[1][2][5] (55 років) |
| Місце смерті | парафія Клараd, Стокгольм[d], Over-Governors officed, Швеція[6][1] |
| Причина смерті | туберкульоз |
| Роки активності | 1765[7] — 1795[7] |
| Громадянство |  Швеція[8] |
| Професії | поет, композитор, письменник, конторський робітник |
| Освіта | Університет Уппсала |
| Інструменти | цистра[9] і лютня |
| Жанри | сатира |
| Magnum opus | Fredman's Epistlesd і Fredman's Songsd |
| Членство | Q10422415? |
| Нагороди | |
| Батько | Johan Arendt Bellmand[4] |
| Мати | Catharina Hermoniad[4] |
| У шлюбі з | Lovisa Fredrica Bellmand[1] |
| Діти | Adolph Martin Jacob Henric Bellmand[10] |
| Автограф |  |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народився 4 лютого 1740 року в Стокгольмі в родині службовця Королівської Канцелярії Юхана Арндта Бельман та Катаріни Хермон.
У 16 років він виявив неабиякий поетичний талант, переклавши шведською мовою «Євангеличні думи про смерть» Давида фон Швайдніца. Протягом наступних років він написав декілька пісень, позначених впливом Улофа Даліна.
1757 року Бельман поступив на службу в Банк державних станів, та 1764 року залишив службу. 1765 року він влаштувався в Генеральну дирекцію митниць, де до 1770 року дослужився до чину штатного канцеляриста, але 1771 року дирекцію було скасовано. У цей час він пише сатиричні вірші, які згодом анонімно опублікував у збірці «Вакхічні пісні Фредмана» («Bacchanaliska qväden», 1792).
За один з його віршів, надрукований у газетах «Hvad nytt?» і «Dagligt Allehanda», стокгольмська міська консисторія подала на нього до суду, розцінивши ці твори як випад проти духовенства. Однак все обмежилося зауваженням.
1775 року Бельман був призначений секретарем номерний лотереї з річною платнею 3000 далерів міддю, а також отримав титул гофро-секретаря.
В останні роки життя Бельман звернувся до релігійних тем.
Твори
ред.- Tankar om Flickors ostadighet (1758).
- Månan (1760).
- Bacchi Tempel (1783).
- Zions högtid (1787).
- Послання Фредман (Fredmans epistlar; 1790).
- Пісні Фредман (Fredmans sånger; 1791).
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Steffen R. Carl Michael Bellman — С. 109.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в Maria Magdalena kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, huvudserie, SE/SSA/0012/C I a/6 (1730-1745), bildid: C0055199_00215, sida 396
- ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ Бельман Карл Микаэль // Бельман Карл Микаэль / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б RKDartists
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2013.
- ↑ Standardupplaga, IV. Bacchi Orden (1932)
- ↑ Klara kyrkoarkiv, Dopböcker över äkta barn, SE/SSA/0010/C I b/6 (1781-1805), bildid: C0056122_00098
Література
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Paul Britten Austin: Carl Michael Bellman — Sein Leben und seine Lieder. München: Anacreon 1998. ISBN 3-932759-00-1 (Biographie)
- Beiträge zu Bellman. Heft 1. München: Anacreon 2001. ISBN 3-932759-41-9.
- Ernst Brunner: Ich lebte von Liebe und Wein. Ein Roman über den Liedermacher Carl Michael Bellman. Aus dem Schwedischen von Klaus-Rüdiger Utschick, Ursula Menn-Utschick. Berlin: Ullstein 2004. ISBN 3-550-08608-3.
- Lars-Göran Eriksson (Hrsg.), Kring Bellman, Stockholm: Wahlstöm & Widstrand 1982, ISBN 91-46-14135-9
- Fritz Graßhoff: Carl Michael Bellman. In: Freia und Baccus. Hommage an den schwedischen Dichter Carl Michael Bellman. Seltmann & Hein, Köln 1996, ISBN 3-9804960-0-7
- Lars Huldén: Carl Michael Bellman, Stockholm: Natur och Kultur 1994. ISBN 91-27-03767-3 (Biographie)
- Jacques Outin: Graßhoff, Bellman und Schweden. In: Muschelhaufen. Jahresschrift für Literatur und Grafik. Nr. 44. Viersen 2004. ISSN 0085-3593
Посилання
ред.- Беллман // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Bellman.net (швед.) [Архівовано 11 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- Шведське товариство Бельмана [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Музей Бельмана в Стокгольмі [Архівовано 18 травня 2013 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |