Карл фон Фріш (нім. Karl von Frisch, 20 листопада 1886, Відень, Австро-Угорщина12 червня 1982, Мюнхен, ФРН) — австро-німецький біолог та етолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини за 1973 рік (спільно з Конрадом Лоренцом та Ніколасом Тінбергеном).

Карл фон Фріш
Karl Ritter von Frisch
Народився20 листопада 1886(1886-11-20)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відень, Австро-Угорщина[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер12 червня 1982(1982-06-12)[1][2][…] (95 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мюнхен, ФРН[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняцвинтар Перлахер Форстd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаАвстрія Австрія
Діяльністьбджоляр, етолог, викладач університету, ентомолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМюнхенський університет
Галузьетологія
ЗакладМюнхенський університет (1925—1946, 1950—1958)
Грацький університет (1946—1950)
Вроцлавський університет (1923—1925)
Ростоцький університет (1921—1923)
Науковий керівникHans Przibramd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Нідерландська королівська академія наук
Баварська академія наук
Національна академія наук США
Zoologisch-Botanische Gesellschaftd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:дослідження поведінки суспільних комах
БатькоAnton von Frischd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиMarie von Frischd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриГанс фон Фріш
Otto Frischd
Ernst Frischd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиOtto von Frischd Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіSigmund Exnerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Автограф

Нобелівську премію отримав «за відкриття, пов'язані зі створенням і встановленням моделей індивідуальної і групової поведінки тварин». Відомий головним чином завдяки вивченню бджіл.

Біографія

ред.

Народився в Відні в родині університетського професора Антона Ріттера фон Фріша і його дружини Марії, уродженої Екснер. Навчався в граматичній школі, потім вступив до Віденського університету на факультет медицини, але після першого семестру перейшов на філософський факультет і почав вивчати зоологію. У 1910 році Фріш одержав докторський ступінь і в тому ж році отримав місце асистента у Річарда Хертвіга[de] в Інституті Зоології при Мюнхенському університеті. У 1921 році Фріш стає деканом факультету зоології Ростоцького університету. У 1923 році він переїжджає до Бреслау, а в 1925 повертається до Мюнхена. У 1946 році після зруйнування Зоологічного інституту Фріш переїжджає в Грац, але через чотири роки знову повертається до Мюнхена після відновлення роботи Інституту зоології. У 1958 році Фріш стає заслуженим професором та продовжує наукову діяльність.

Вивчення бджіл

ред.

Займався вивченням механізмів комунікації у медоносних бджіл, відкрив їх чутливість до ультрафіолету та поляризованого світла. Відкрив так звану мову кругового танцю у бджіл. Вивчав хімічний рівень комунікації бджіл, зокрема, йому належить відкриття феромонів, що виробляються маткою і є регулятором ієрархічних відносин у бджолиному соціумі.

За цими науковими роботами вчений опублікував такі праці:

  • «Почуття кольорів» (1913)
  • «Почуття кольору та форми у бджіл» (1914)
  • «Про місце органів нюху в комах» (1921)
  • «Про мову бджіл» (1923)
  • «Про сприйняття смаку бджолами» (1934)
  • «Мова бджіл та її практичне використання в сільському господарстві» (1946)
  • «Танці бджіл» (1946)
  • «Поляризація розсіяного світла, як орієнтуючий фактор у танцях бджіл» (1949)
  • «Сонце як компас у житті бджіл» (1950)
  • «Мова та орієнтування медоносної бджоли» (1956)[7]

Нагороди

ред.

Серед нагород Фріша — Магелланівська премія від Американського філософського товариства (1956), премія Калінги ЮНЕСКО (1959), премія Еудженіо Болзана в галузі біології, присуджувана Болзановським фондом (1963). Він був членом академій наук Мюнхена, Відня, Геттінгена, Уппсали, Стокгольма, Вашингтону (Федеральний округ Колумбія), а також іноземним членом Лондонського королівського товариства.

Примітки

ред.
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118693670 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Find a Grave — 1996.
  6. https://www.biodiversitylibrary.org/item/48812#page/113/mode/1up
  7. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 461.

Посилання

ред.