Кахельний павільйон
Кахельний павільйон (тур. Çinili Köşk) — павільйон у Стамбулі, встановлений у зовнішніх стінах палацу Топкапи, поруч із парком Гюльхане. Був побудований османським султаном Мехмедом II у 1472 році (відповідно до напису на плитці над головним входом)[2][3]. Його також називали Глазурований павільйон (Sırça Köşk)[4].
Кахельний павільйон | |
---|---|
Çinili Köşk | |
41°00′43″ пн. ш. 28°58′53″ сх. д. / 41.011944° пн. ш. 28.981389° сх. д. | |
Тип | Art museum |
Частина від | Археологічний музей Стамбула |
Країна | Туреччина[1] |
Розташування | Alemdar Cad. Osman Hamdi Bey Yokuşu Sok. 34122, Gülhane Фатіх, Стамбул |
Засновано | 1953 |
Кахельний павільйон у Вікісховищі |
Використовувався як імператорський музей (осман. Müze-i Hümayun, тур. İmparatorluk Müzesi) між 1875 і 1891 роками[5]. У 1953 році відкритий для туристів як музей турецького та ісламського мистецтва, а згодом був включений до Археологічного музею Стамбула. Павільйон містить безліч прикладів плитки з Ізніка та кераміки сельджуків.
Архітектура
ред.Будівля має план у формі грецького хреста, заввишки двох поверхів,[6] хоча оскільки будівля побудована на схилі, від головного входу видно лише один поверх. Зовнішня глазурована цегла має центральноазіатський вплив, особливо з мечеті Бібі-Ханім у Самарканді. Квадратний, осьовий план символізує чотири сторони світу і означає універсальний авторитет і суверенітет султана. Оскільки візантійського впливу немає, будівля приписується невідомому перському архітектору.[7] Цегла, обрамлена каменем, та багатокутні стовпи фасаду характерні для Персії. До підвалу ведуть решітчасті ворота. Сходи над цими воротами ведуть на покриту терасу з колонами. Цей портик був перебудований у 18 столітті. Великі двері посередині, оточені аркою з зеленою плиткою, ведуть до тамбура, а потім до куполу. Три королівські опочивальні розташовані позаду.[8]
Ці опочивальні виходять на парк до Босфору. Мережа ребристих склепінь нагадують архітектуру відродження готики, але вона фактично додає ваги структурі, а не підтримує її. Синьо-білі плитки на стіні розташовані шестикутниками та трикутниками у бурському стилі.[9] Деякі з них мають ніжні візерунки квітів, листя, хмари чи інших абстрактних форм. Біла штукатурка виконана по-перськи. На обох крилах куполоподібного двору є айвани, склепінчасті виїмки, відкриті з одного боку.
Галерея
ред.-
Кахельний фасад кіоску
-
Вхід
-
Вхід
-
Фонтан кіоску
-
Тарілка посуду, монохромна кераміка Ізніка
-
Тарілка посуду, монохромна кераміка Ізніка
-
Тарілка посуду, монохромна кераміка Ізніка
-
Лампа з мечеті, кераміка Ізніка
-
Лампа з мечеті, кераміка Ізніка
-
Лампа з мечеті, кераміка Ізніка
-
Лампа з мечеті, кераміка Ізніка
-
Лампа з мечеті, кераміка Ізніка
-
Плитка, кераміка Ізніка
-
Плитка, кераміка Ізніка
-
Плитка, кераміка Ізніка
-
Плитка, кераміка Ізніка
-
Посуд, кераміка Ізніка
-
Деталь павільйону
-
Посуд Ланаккале
-
Посуд Ланаккале
Вхід до музею
ред.Музей закритий по понеділках. Години роботи — з 9:00 до 17:00.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ GeoNames — 2005.
- ↑ History. Istanbul Archaeological Museums. Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 27 березня 3013.
- ↑ Necipoğlu, Gülru (1991). Architecture, ceremonial, and power: The Topkapı Palace in the fifteenth and sixteenth centuries. Cambridge, Massachusetts: The MIT Press. с. 213. ISBN 0-262-14050-0.
- ↑ Davis, pg. 266
- ↑ Davis, pg. 268
- ↑ Fanny Davis. Palace of Topkapi in Istanbul. 1970. pg. 266—267. ASIN B000NP64Z2
- ↑ Necipoğlu, pg. 214
- ↑ Necipoğlu, pg. 216
- ↑ Davis, pg. 267
Література
ред.- Сер Баністер Флетчер. Історія архітектури. Бостон: Баттервортс, 1987 рік. ISBN 0-408-01587-X. NA200. F63 1987. обговорення p611
- Джон Джуліус Норвіч, ред. Велика архітектура світу. Нью-Йорк: Random House, 1975. ISBN 0-394-49887-9. NA200. G76. обговорення, фото на фасаді, стор. 140.
- Джон Д. Хоаг. Ісламська архітектура. Нью-Йорк: Гаррі Н. Абрамс, 1977. ISBN 0-8109-1010-1. LC 76-41805. NA380. H58. план креслення, мал. 427, с324. Goodwin, 1971 рік.