Квадратура (астрономія)
Квадратура — конфігурація зовнішньої планети (тобто планети, більш віддаленої від Сонця, ніж Земля), коли кутова відстань планети від Сонця дорівнює 90°. Якщо планета в цей час перебуває на схід від Сонця, конфігурацію називають східною квадратурою, а якщо на захід — західною квадратурою. У східній квадратурі різниця екліптичних довгот Сонця й планети становить близько -90°, а в західній — близько +90°[Прим. 1].
Аналогічно визначають квадратури Місяця, астероїдів, комет та інших тіл у Сонячній системі[1]. Термін походить від лат. quadratura — «надання квадратної форми»[2].
Іноді виділяють також напівквадратури, коли кут між планетою (чи Місяцем) і Сонцем становить 45°, і полуторні квадратури[усталений термін?] (кут 135°)[джерело?].
Для внутрішніх планет квадратури неможливі, але у Венери бувають напівквадратури. Це відбувається поблизу її східної або західної елонгації (її елонгації досягають 48°).
Місячні квадратури
ред.У квадратурах видима частина Місяця освітлена Сонцем наполовину. Під час східної квадратури Місяць перебуває в першій чверті, під час західної квадратури — в останній чверті. Припливи в цей час мають мінімальну амплітуду (так звані квадратурні припливи), оскільки хвилі місячних та сонячних припливів перебувають у протифазі.
Див. також
ред.Примітки
ред.Джерела
ред.- ↑ Конфігурації // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 227—228. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Квадратура // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 210. — ISBN 966-613-263-X.
Посилання
ред.- Квадратура планеты // Большая советская энциклопедия : в 66 т. (65 т. и 1 доп.) / гл. ред. О. Ю. Шмидт. — М. : Советская энциклопедия, 1926—1947.