Квасениця
Квасениця[1][2] (Oxalis) — рід однорічних, частіше багаторічних трав, іноді напівчагарників родини квасеницеві (Oxalidaceae).
| Квасениця | |
|---|---|
| |
| Oxalis griffithii | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Клада: | фабіди (Fabids) |
| Порядок: | Квасеницецвіті (Oxalidales) |
| Родина: | Квасеницеві (Oxalidaceae) |
| Рід: | Квасениця (Oxalis) L. |
| Види | |
|
Див.текст | |
| Синоніми | |
 Вікісховище: Oxalis
| |
_2.jpg)
Поширення
ред.Стосовно води в ґрунті — мезофіт: росте в умовах з більш-менш достатньою, але не надмірною кількістю води в ґрунті.
Квасениці - дуже тіньовитривалі рослини, в ялинових лісах можуть жити при освітленості, рівний 1/200 від повного сонячного освітлення.[3].
Ботанічний опис
ред.Рослина з повзучим, іноді шишкуватим кореневищем.
Листки чергові, здебільшого трійчасті, довгочерешкові. Листочки складаються та опускаються зі зміною дня і ночі (ніктинастія), при механічному подразненні (сейсмонастія), на яскравому світлі (фотонастія). Листочки кислиці, залежно від виду, можуть бути зеленими, бордовими або фіолетовими.
Квітки правильні, п'ятипелюсткові, пелюстки білі, рожеві або жовті,[4] тичинок десять. Зав'язь п'ятигніздна. Квіти квасениць закриваються на ніч або у непогоду.
Плід - коробочка, що розкривається по стулках. Насінин декілька у кожному гнізді, оточені м'ясистим покривом, який, тріскає та еластично відскакує, тим самим сприяє розкриттю плода та розкиданню насіння.
Значення та використання
ред.У листі квасениць виявлений оксалат калію, що надає кислий смак, наприклад, кислиці звичайній, поширеній у тінистих лісах.
Шишкуваті кореневі пагони деяких квасениць вживаються у їжу, таких як: квасениця бульбоносна (Oxalis tuberosa) та квасениця м'ясиста (Oxalis carnosa), вирощують переважно у Чилі під назвою ока. Кислота у шишкуватих коренях цих рослин замінюється цукром під кінець розвитку, як у багатьох плодах.
Види
ред.У світі налічується близько 800 видів, головним чином у Південній Африці, Південній Америці та Мексиці. Деякі з них:[5]
Примітки
ред.- ↑ Oxalis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Рослини і середовище
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 Липня 2014. Процитовано 18 Квітня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ USDA Plant Database. Архів оригіналу за 18 Квітня 2015. Процитовано 18 Квітня 2015.
Посилання
ред.- Кислиця деппе // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 163. — 224 с.
- Кислиця // Нова енциклопедія кімнатних рослин / М. Цвєткова. — Харків : ВД «ШКОЛА», 2013. — С. 49. — ISBN 978-966-429-165-8.
- Plant Profile for Oxalis [Архівовано 18 Травня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- Зображення та інформація про Oxalis adenophylla [Архівовано 11 Лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
Джерела
ред.- Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н.Г.Холодного; Редкол.: Ю.Н. Прокудин, Д.Н. Доброчаева, Б.В. Заверуха, В.И. Чопик; Авт.: М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин, А.И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.