Кемський Сергій Олександрович
Сергій Кемський (нар. 15 листопада 1981, Керч, Кримська область, УРСР — пом. 20 лютого 2014, Київ, Україна) — політолог, журналіст, громадський активіст, учасник Євромайдану. Загинув від кулі снайпера на вулиці Інститутській у Києві. Герой України.[2][3]
| Сергій Кемський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 листопада 1981 Керч, Кримська область, Українська РСР, СРСР[1] |
| Помер | 20 лютого 2014 (32 роки) Київ, Україна |
| Поховання | Яблунець |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | політолог, журналіст |
| Відомий завдяки | Герой Майдану |
| Alma mater | Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Нагороди |   |
Життєпис
ред.Сергій Кемський народився 1981 року в Керчі. Його батьки жили в Житомирській області, але після закінчення морехідного училища батька Сергія було направлено служити у Крим. Сергій закінчив місцеву школу № 1. Займався кікбоксингом, плаванням, полюбляв читати. Захоплювався творчістю Володимира Маяковського й сам писав вірші. В школі він був типовим сином моряка, відмінником, займався спортом, любив ходити в гори. Для того, щоб продовжити навчання у Львові, самотужки підтягував українську.[4] 1999 року вступив на філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка на спеціальність «Політологія».
Коли Сергій навчався на останньому курсі, почалася Помаранчева революція. Разом з однокурсниками він приїхав до Києва та брав участь в акціях проти фальсифікації результатів виборів.
Закінчивши навчання, Сергій приїхав до Києва. Спочатку писав тексти для рекламного агентства, а потім долучився до журналістики. У 2009 році разом із товаришем заснував ГО «Інститут політичних та економічних ризиків і перспектив», готував аналітичні матеріали.
Останні роки життя, з 2011 року, мешкав у Коростені. Здобув ступінь магістра політології на філософському факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Співробітник Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив, писав статті для «Української правди», газети «День» та інших видань, перекладав з англійської. Вів кілька інтернет-проєктів, був засновником та адміністратором ресурсу «Кооперативний рух». Окрім цього, створив портал для англомовних користувачiв про Україну, розробив сайт, на якому можна було отримати безкоштовну юридичну онлайн-консультацію.[5]
Анархіст за переконаннями. Виступав за пряму демократію, кооперативний рух, шукав найефективніші механізми взаємодопомоги, подолання міліцейського свавілля, контролю за політиками та боротьби з корупцією. Був засновником та адміністратором ресурсу «Кооперативний рух». Переклав пісню Джона Леннона «Imagine» українською.
На Майдані
ред.
Був прихильником ненасильницького спротиву.
Допомагав у створенні організацій взаємодопомоги у Коростені та на Майдані в Києві. На масовому київському мітингу 1 грудня 2013 року йшов у колоні лівих, профспілкових і правозахисних активістів з плакатом проти міліцейського насилля.[6]
Про завдання Майдану як постійного інструменту прямої демократії та громадського контролю написав 19 грудня 2013 року в статті «Чуєш, Майдане?». На Майдан приїздив часто, брав участь у створенні анархістської «Чорної сотні». Допомагав виносити поранених.
Вбитий снайпером пострілом у шию 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві. Активістами тіло перенесене до готелю «Козацький», звідки транспортом доправлене на подвір'я Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Похований у селищі міського типу Яблунець Ємільчинського району Житомирської області, звідки родом батьки.
Вшанування пам'яті
ред.У 2016 році іменем Сергія Кемського в Коростені названо вулицю.[7]
У 2019 році у Коростені встановили невеликий пам' ятник Герою України Сергію Кемському.
Нагороди
ред.- 21 листопада 2014 року присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[8].
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[9]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ http://nebesnasotnya.com.ua/en/kemskyy-serhiy/
- ↑ Небесна сотня. Життєві історії героїв. Част. 4. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
- ↑ Про Сергія. Архів оригіналу за 12 травня 2016.
- ↑ Миськів, Ігор (14 лютого 2016). Сергій Кемський | НЕБЕСНА СОТНЯ. НЕБЕСНА СОТНЯ: Герої не вмирають... (укр.). Процитовано 25 жовтня 2024.
- ↑ admin (3 грудня 2021). Сергій Кемський. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності (укр.). Процитовано 25 жовтня 2024.
- ↑ Кримська Світлиця :: Текст статти "СЕРГІЙ КЕМСЬКИЙ – КРИМСЬКИЙ ГЕРОЙ НЕБЕСНОЇ СОТНІ, ЯКИЙ ЗАГИНУВ ЗА ДЕМОКРАТІЮ". www.svitlytsia.crimea.ua. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
- ↑ Перелік перейменованих вулиць м. Коростень[недоступне посилання]
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015
Посилання
ред.- Короткий життєпис Кемського Сергія Олександровича [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Книга пам'яті. Кемський Сергій
- Сергій Кемський. Чуєш, Майдане? [Архівовано 16 березня 2014 у Wayback Machine.] // Українська Правда, Четвер, 19 грудня 2013, 15:35
- Сергій Кемський. Слава Героям! [Архівовано 21 березня 2014 у Wayback Machine.] Коростень прощається з Кемським Сергієм Олександровичем, який життя поклав на вівтар Перемоги за волю України // Слава Героям! — 23.02.2014
- Майдан вимагає закону, за яким громада може позбавити посади будь-якого чиновника [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Небесна Сотня Майдану. Кемський Сергій.
- Кемський Сергій Олександрович. Герої не вмирають. Фото
- Кемський Сергій Олександрович
- Памяти Сергея Кемского, убитого снайперами на Майдане в Киеве // «Воля», № 43