Керничний Геннадій Русланович
Геннадій Русланович Керничний (1997—2024) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни, Герой України.
| Геннадій Керничний Керничний Геннадій Русланович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 Сержант | ||||||
 | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
| Народження | 29 січня 1997 Бар, Вінницька область | |||||
| Смерть | 23 вересня 2024 (27 років) Харківська область (удар ворожого fpv дрона) | |||||
| Національність | українець | |||||
| Псевдо | «Вікінг» | |||||
| Військова служба | ||||||
| Роки служби | 2014—2018, 2019—2024 | |||||
| Приналежність |  Україна | |||||
| Вид ЗС |  ССО України | |||||
| Формування | ||||||
| Війни / битви | ||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||
| ||||||
Життєпис
ред.Народився 29 січня 1997 в місті Бар, Вінницька область. У 2013 році закінчив Буковинський військово-спортивний ліцей з відзнакою. Здобув професію бджоляра. Майстер спорту з бойового самбо.
Приєднався до лав ЗСУ наприкінці 2014-го року. Пройшов бої в Дебальцевому, Мар'янці, Зайцевому, Щасті.
У 2018 році отримав складне поранення: довелося ампутувати частину правої ноги. Пройшов реабілітацію, став на протез. У 2019 році на протезі продовжив служити, паралельно вступивши на навчання у Кам'нець-Подільський аграрний університет, факультет агрономія.
У 2020 році виборов 1 місце у змаганнях «Ігри Героїв» м. Харків.
У 2021 році пройшов спецкурс, здобувши посаду старшого інструктора групи інструкторів центру ССО військової частини А1788.
З перших днів повномасштабного вторгнення захищав Київщину, далі Харківщину, Донеччину і зрештою дістався до Курщини. У місті Бахмут перебував 10 місяців[1].
2023 рік — 1 місце «Ігри Нескорених» м. Львів.
Нагороди
ред.- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2 січня 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[2]
- Орден «За мужність» ІІ ступеня
- Орден «За мужність» ІІІ ст. (17 травня 2019) — за значні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, громадянську мужність, самовідданість у відстоюванні конституційних засад демократії, прав і свобод людини, вагомий внесок у культурно-освітній розвиток держави, активну волонтерську діяльність[3]
- Медаль «За військову службу Україні» (12 серпня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4]
- «За пролиту кров в боях за Україну»
- «За взірцевість» ІІ-ІІІ ступеня
- «Іду на ВИ» І ступеня
- «За воїнську доблесть»
- «Воля і мужність»
- «За оборону рідної держави»
- «Учасник АТО»
- «Учасник ООС»
- «За оборону Мар'їнки»
- відзнака командуючого ОТУ «Південь»
- нагородна зброя Glock 17
- Орден Покрови Козацтва
- відзнака «За заслуги перед Вінниччиною»[5][6]
Джерела
ред.Примітки
ред.- ↑ ЗАГИНУВ ЗА УКРАЇНУ.
- ↑ Указ Президента України від 2 січня 2025 року № 5/2025 «Про присвоєння Г.Керничному звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 17 травня 2019 року № 270/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 572/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ 21 вінничанина нагородили відзнакою "За заслуги перед Вінниччиною".
- ↑ Визначені кандидати для нагородження Почесною відзнакою «За заслуги перед Вінниччиною».