Кириченко Ірина Іванівна
Ірина Іванівна Кириченко (13 червня 1937, м. Ворошиловград (нині Луганськ, Україна) — 11 березня 2020) — українська радянська трекова велогонщиця та українська тренерка з велоспорту. Переможниця та призерка чемпіонатів світу, неодноразова чемпіонка України та СРСР, заслужений майстер спорту СРСР. Заслужений тренер України.
Ірина Кириченко Кириченко Ірина Іванівна | |
---|---|
Загальна інформація | |
Громадянство | СРСР Україна |
Місце проживання | Харків |
Народження | 13 червня 1937 (87 років) Ворошиловград (нині Луганськ) |
Смерть | 11 березня 2020[3] (82 роки) |
Alma mater | НТУ «ХПІ» |
Чоловік | Ігор Іванович Числов |
Спорт | |
Країна | СРСР |
Вид спорту | велосипедний спорт |
Дисципліна | велотрекові гонки |
Спортивне звання | Заслужений майстер спорту СРСР, Заслужений тренер України |
Клуб | ФСТ «Динамо», Харків (до 1960); ЦСКА |
Нац. збірна | СРСР |
Тренери | Борис Фурсенко[1][2] |
Завершення виступів | 1969 |
Тренує | ДЮСШОР м. Харкова |
Кириченко Ірина Іванівна у Вікісховищі |
Спортивні медалі | |||
---|---|---|---|
Представник СРСР | |||
Велосипедний спорт | |||
Чемпіонати світу | |||
Срібло | Мілан 1962 | Спринт | |
Срібло | Рокур 1963 | Спринт | |
Золото | Париж 1964 | Спринт | |
Золото | Франкфурт 1966 | Спринт | |
Срібло | Амстердам 1967 | Спринт | |
Срібло | Рим 1968 | Спринт | |
Бронза | Брно 1969 | Спринт |
Біографія
ред.Народилася 13 червня 1937 року в місті Ворошиловграді (нині Луганськ). Батька спортсменки у 1937 році після її народження репресували в Магадан, повертаючись з якого, той загинув. Після другого класу школи сім'я переїхала до Харкова. Там Кириченко почала займатися у вело-ковзанярській секції, де взимку змагалися на ковзанах, а влітку — на велосипедах. У швидкісному бігу на ковзанах спортсменка ставала чемпіонкою та рекордсменкою України. Закінчила «Харківський політехнічний інститут» за спеціальністю металургія.
З 1962 року Кириченко почала виступати на чемпіонах світу, де в спринті здобула два золота в 1964 та 1966 роках, чотири срібних медалі — в 1962, 1963, 1967, 1968 роках та одну бронзу в 1969 році.
Кириченко ставала чемпіонкою СРСР в спринті у 1964, 1966, 1967 роках та чемпіонкою СРСР в гіті на 500 м у 1961—1964, 1966, 1967 роках[4]. 15-кратна чемпіонка СРСР, 30-кратна чемпіонка України, екс-рекордсменка СРСР і світу (рекорди трималися 18 років). Її рекорд України 36,7 с на 500 м з місця, встановлений у 1967 році, Любов Шуліка змогла покращити лише 2005 року, проїхавши дистанцію за 36,6 с.
У 1969 році спортсменка закінчила кар'єру велогонщиці, одружилася з тренером з велоспорту Ігорем Числовим, у 1971 році народила дочку. З 1973 року почала тренерську кар'єру разом із чоловіком у ФСТ «Динамо». Підготувала 15 майстрів спорту міжнародного класу, 70 майстрів спорту, десятки кандидатів у майстри спорту, сотні спортсменів масових розрядів[5].
Нагороди і звання
ред.- Майстер спорту СРСР,
- Почесний майстер спорту СРСР (звання присвоювалось за виконання нормативу 4 роки підряд),
- Заслужений майстер спорту СРСР,
- Заслужений тренер України,
- «Почесний ветеран України»,
- Почесний ветеран ФСТ «Динамо»,
- «Почесний динамівець»[5].
Статистика
ред.Рік | Змагання | Місце проведення | Результат | Дисципліна |
---|---|---|---|---|
1962 | Чемпіонат світу з трекових велоперегонів | Мілан, Італія | 2 | спринт |
1963 | Чемпіонат світу з трекових велоперегонів | Рокур, Бельгія | 2 | спринт |
1964 | Чемпіонат світу з трекових велоперегонів | Париж, Франція | 1 | спринт |
1966 | Чемпіонат світу з трекових велоперегонів | Франкфурт, Німеччина | 1 | спринт |
1967 | Чемпіонат світу з трекових велоперегонів | Амстердам, Нідерланди | 2 | спринт |
1968 | Чемпіонат світу з трекових велоперегонів | Рим, Італія | 2 | спринт |
1969 | Чемпіонат світу з трекових велоперегонів | Брно, Чехословаччина | 3 | спринт |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Овертайм. Харьковский спортивный портал. Отец велотрека «Динамо». Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 23 грудня 2014.(рос.)
- ↑ Время. Последний лучший тренер Советского Союза. Архів оригіналу за 18 травня 2010. Процитовано 23 грудня 2014.(рос.)
- ↑ http://dinamo.kharkiv.ua/svitloyi-pamyati-kirichenko-irini-ivanivni/
- ↑ Кириченко Ирина Ивановна [Архівовано 23 Грудня 2014 у Wayback Machine.] на сайті velorider.ru(рос.)
- ↑ а б Кириченко Ирина Ивановна [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.] на сайті ХОО ФСТ «Динамо»(рос.)
Посилання
ред.- Профіль Ірини Кириленко [Архівовано 24 Вересня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Cycling archives(англ.)
- Овертайм. Харьковский спортивный портал. Подвиги Ирины Кириченко. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 23 грудня 2014.(рос.)
- Динамо. Энциклопедия [Архівовано 24 Грудня 2014 у Wayback Machine.] / Составители Черневич Г. Л., Школьников Е. А.. — 2-е изд. — М.: «ОЛМА-Пресс», 2003. — С. 67. — ISBN 5-224-04399-9 (рос.)