Клуб перших дружин
«Клуб перших дружин» (англ. The First Wives Club) — американська феміністична комедія режисера Г'ю Вілсона, що вийшла 1996 року, з Голді Гоун, Бетт Мідлер та Даян Кітон у головних ролях.
Клуб перших дружин | |
---|---|
англ. The First Wives Club | |
Жанр | комедія |
Режисер | Г'ю Вілсон |
Продюсер | Скотт Рудін |
Сценарист | Роберт Гарлінг |
На основі | «The First Wives Club» Олівії Голдсміт |
У головних ролях | Голді Гоун Бетт Мідлер Даян Кітон Ден Гедая Сара Джессіка Паркер |
Оператор | Дональд Е. Торін |
Композитор | Марк Шайман |
Кінокомпанія | Scott Rudin Productions |
Дистриб'ютор | Paramount Pictures |
Тривалість | 103 хв |
Мова | англійська |
Країна | США |
Рік | 1996 |
Кошторис | 26 млн $ |
Касові збори | 105,5 млн $[1] |
IMDb | ID 0116313 |
Рейтинг | IMDb: |
Сюжет
ред.1969 року чотири подруги, Енні, Бренда, Еліз та Синтія, закінчили коледж. Під час святковання цієї події Синтія змушує їх пообіцяти, що вони завжди будуть поруч, і робить групове фото. З часом чотири жінки втратили зв'язок.
Через багато років з таблоїдів Синтія дізнається, що її колишній чоловік повторно одружився з набагато молодшою і привабливішою жінкою. Вона надсилає листи Енні, Бренді та Еліз, а потім кінчає життя самогубством.
З’єднавшись після смерті подруги по коледжу на її похоронах, три розведені жінки дізнаються про сімейні проблеми один одного і вирішують помститися своїм чоловікам, які покинули їх заради молодших жінок. Білл, Аарон і Морті змушені погодитися на вимоги жінок. Подруги використовують гроші своїх чоловіків, щоб заснувати кризовий центр Синтії Сванн-Гріффін для жінок. Після завершення церемонії відкриття центру вони, йдучи по вулиці, танцюють і співають «You Don't Own Me» (англ. Ти не володієш мною).
У ролях
ред.
|
|
Кастинг
ред.Бетт Мідлер і Голді Гоун були першими актрисами, які отримали одну з трьох головних ролей. Мідлер спочатку хотіла зіграти «більш гламурну роль» Еліз. Продюсер Скотт Рудін мав намір взяти на цю роль Джессіку Ленг, але зрештою роль відійшла Гоун. Гоун, у свою чергу, переконувала Саллі Філд приєднатися до акторського складу на роль Енні, але Філд відмовилася. Роль зрештою дісталася Даян Кітон.
Критика
ред.Фільм отримав змішані, переважно схвальні, відгуки: на Rotten Tomatoes оцінки фільму 50% на основі 76 відгуків від критиків і 68% від більш ніж 50 000 глядачів.[2]
Фільм був успішним в прокаті, зібравши 105,5 мільйонів $.
Нагороди
ред.Композитор Марк Шайман був номінований на премію «Оскар» і отримав премію «ASCAP Film and Television Music Awards». Бетт Мідлер була номінована на премію «Супутник» як найкраща акторка (мюзикл і комедія), а Сара Джессіка Паркер — на ту ж премію як найкраща акторка другого плану (мюзикл і комедія).
Примітки
ред.- ↑ The First Wives Club. Box Office Mojo. Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ The First Wives Club | Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). 20 вересня 1996. Процитовано 17 березня 2024.
Посилання
ред.- Клуб перших дружин на сайті IMDb (англ.) (17.3.2024)
- «Клуб перших дружин» jarvis.net.ua