Клітка (фільм, 2000)
«Клітина» (англ. The Cell) — американський психологічний трилер 2000 року режисера Тарсема Сінгха. У головній ролі фільму знялася співачка і актриса Дженніфер Лопес. Прем'єра фільму відбулася 17 серпня 2000 року.
Клітка | |
|---|---|
| англ. The Cell | |
| Жанр | Психологічний трилер Фантастика |
| Режисер | Tarsem Singhd |
| Продюсер | Хуліо Каро Донна Ленглі |
| Сценарист | Марк Протосевич |
| У головних ролях | Дженніфер Лопес, Вінс Вон, Вінсент Д'Онофріо, Джейк Вебер, Ділан Бейкер, Меріанн Жан-Батист, Jake Thomasd, Patrick Bauchaud, Ґеррі Беккерd, Тара Сабкоффd, Musetta Vanderd, Colton Jamesd, Дін Норріс, Джек Конліd, James Gammond, Лінна Крілd, Пітер Сарсґаард, Прюітт Тейлор Вінс, Vanessa Branchd і Гарет Вільямсd |
| Оператор | Пол Лофер |
| Композитор | Говард Шор |
| Кінокомпанія | RadicalMediad |
| Дистриб'ютор | New Line Cinema і Netflix |
| Тривалість | 107 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |  США Німеччина |
| Рік | 2000 |
| Кошторис | $ 33 000 000[1] |
| Касові збори | 104 155 843 $ |
| IMDb | ID 0209958 |
| Наступний | The Cell 2d |
Сюжет
ред.Дитячого психолога Кетрін Дін наймають, щоб провести під керівництвом лікарів Генрі Веста та Міріам Кент експериментальне лікування у віртуальній реальності пацієнта у комі за допомогою пристрою «Неврологічна картографія та система синаптичної передачі», який дає змогу їй увійти в коматозний розум і спробувати привести пацієнта до притомності. Технологію фінансують батьки її пацієнта, Едварда Бейнса, хлопчика, який перебуває в коматозному стані через вірусну інфекцію, що викликає незвичайну форму шизофренії. Прогресу Бейнса заважає альтер-его, схоже на страшило, якого Дін уникає. Попри відсутність прогресу, Вест і Кент відхиляють пропозицію Дін щодо інверсії, тобто, щоб Бейнс проник до її свідомості, побоюючись наслідків його поведінки в незнайомому світі.
Маніяк-психопат Карл викрадає жінок і поміщає їх до кімнати, що за 40 годин наповнюється водою і жертва захлинається. Все це він знімає на відео. По всьому тілу маніяка вживлені сталеві кільця, за які він підвішує себе ланцюгами, і в такому положенні переглядає відзнятий матеріал. Після чергового викрадення маніяк спійманий, але він перебуває в комі після шизофренічного припадку. Місце розташування його жертви лишається невідомим.
Використовуючи нову технологію, Кетрін, а потім і один зі слідчих занурюються в дивний, заворожливий, відірваний від реальності світ уяви маніяка. У цьому світі, створеному уявою збоченця, всі закони підкоряються тільки своєму господареві. Варто повірити в реальність того, що відбувається — і вибратися буде неможливо.
Кетрін та її помічникові необхідно з'ясувати, де ж в реальності знаходиться місце, де маніяк мучив своїх жертв. У світі маніяка вони зустрічають і його спогад про самого себе — маленького, заляканого, але доброго хлопчика, якого мучить і принижує батько-п'яниця. Поступово стає ясно, що саме таке скалічене, нещасне дитинство стало причиною садистських нахилів Карла. Соратник Кетрін впевнений, що справа в самому Карлі і що можна пережити й не такі приниження, залишившись людиною без відхилень. Однак Кетрін жаліє Карла. Після битви з тією частиною його душі, яка увібрала в собі все зло, вже майже здолавши цього темного короля і повелителя внутрішнього світу Карла, вона розуміє, що остаточна перемога неможлива, поки живий хлопчик — Карл, оскільки темний король-садист і добра дитина — дві частини однієї і тієї ж душі.
Незадовго до цього хлопчик — Карл розповів Кетрін історію про те, як одного разу він приніс додому пташку зі зламаною лапкою і вилікував її, але його жорстокий батько дізнався про це, і Карл, розуміючи, що пташку чекає жахлива болісна смерть, якщо її знайде батько, сам втопив її у ванні. «Так було краще для неї», — каже він. Кетрін бере пораненого хлопчика і опускає його в озеро, біля якого відбувалася битва. Хлопчик — Карл тоне, водночас гине і темна частина душі Карла, і зразу ж умирає в реальності сам Карл. Кетрін прокидається. Після всього вона забирає собі собаку маніяка. Завдяки поміченим підказкам у видіннях маніяка, другий слідчий знаходить викрадену дівчину і в останній момент рятує.
Надалі Кетрін успішно використовує проникнення у внутрішній світ для допомоги хлопчикові, який перебуває в комі. Після цього Дін і Новак зустрічаються біля будинку Старгер. ФБР офіційно виключило технологію проникнення у свідомість зі свого розслідування, а Дін отримала дозвіл використати інверсію з Едвардом Бейнсом. Заключна сцена — Бейнс, що підійшов, аби обійняти Дін[2].
Актори
ред.- Дженніфер Лопес — Кетрін Дін
- Вінсент Д'Онофріо — Карл Старгером
- Джейк Томас — Карл Старгером в дитинстві
- Вінс Вон — Пітер Новак
- Джейк Вебер — Гордон Ремсі
- Ділан Бейкер — Генрі Уест
- Меріанн Жан-Батист — Міріам Кент
- Тара Сабкофф — Джулія Хіксон
- Колтон Джеймс — Едвард Бейнс
- Мусетта Вандер — Елла Бейнс
- Патрік Бошо — Люсьєн Бейнс
- Джеймс Геммон — Тедді Лі
- Дін Норріс — Коул
- Прюїтт Тейлор Вінс — доктор Рейд
- Пітер Сарсґаард — Джон Трейсі
Продовження
ред.У 2009 році відразу на DVD вийшов фільм «Клітка-2» (The Cell 2), що є продовженням (спінофом) першого фільму. Фільм розповідає про серійного вбивцю і жінку-медіума, яка повинна здійснити подорож у його підсвідомість, щоб урятувати жертв маніяка.
Художні впливи
ред.Деякі сцени в «Клітці» натхненні художніми творами. Сцена, в якій кінь розпадається на шматки падаючими скляними панелями, була натхненна роботами британського художника Дем'єна Герста. Фільм також включає сцени, засновані на роботах інших художників кінця XX століття, зокрема Одда Нердрума[en], Ганса Ґігера та братів Квей[en][3]. Під час однієї зі сцен героїня Дженніфер Лопес засинає, дивлячись фільм «Фантастична планета».
У сцені розмови Кетрін із Карлом, коли він «прибирає» свою першу жертву, декорації нагадують музичний кліп «REMING ROSE». Сцена, де Пітер Новак уперше потрапляє в голову Карла Старгера, і перед ним стоять три жінки з відкритими ротами до неба — за мотивами картини «Світанок» норвезького художника Одда Нердрума. Сцена, в якій Кетрін Дін переслідує Карла у кам'яному коридорі, безпосередньо перед тим, як вона входить до кімнати з конем, заснована на картині Ґігера «Шахт».
Примітки
ред.- ↑ The Cell (2000). Box Office Mojo. IMDb. Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 6 липня 2021.
- ↑ Datlow, Ellen; Windling, Terri (2001). The Year's Best Fantasy and Horror: Fourteenth Annual Collection (вид. 14). Macmillan. с. xc. ISBN 0-312-27544-7.
- ↑ Mitchell, Elvis (18 серпня 2000). FILM REVIEW; Prowling the Corridors Of a Very Twisted Psyche. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2018.
Посилання
ред.- Офіційний сайт [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.]