Кобиленков Михайло Васильович
Михайло Васильович Кобиленко́в (21 вересня 1922, Ахмат — 22 квітня 2002, Севастополь) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1958 року.
| Кобиленков Михайло Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 21 вересня 1922  Ахмат[d], Kamyshinsky Uyezdd, Саратовська губернія, Російська СФРР | |||
| Смерть | 22 квітня 2002 (79 років) | |||
| Севастополь, Україна | ||||
| Країна |  СРСР  Україна | |||
| Жанр | портрет , пейзаж , натюрморт і жанрове малярство | |||
| Навчання | Харківський художній інститут (1952) | |||
| Діяльність | художник, педагог | |||
| Вчитель | Бондаренко Григорій Антонович , Дайц Йосип Абрамович , Дерегус Михайло Гордійович , Яценко Володимир Федосійович і Кокель Олексій Опанасович | |||
| Працівник | Закарпатський художній музей імені Йосипа Бокшая , Ужгородське державне художньо-промислове училище і Севастопольський художній музей імені Михайла Крошицького | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Партія | КПРС | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Звання | молодший лейтенант | |||
| Роботи в колекції | Закарпатський художній музей імені Йосипа Бокшая і Севастопольський художній музей імені Михайла Крошицького | |||
| Нагороди |   | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народився 21 вересня 1922 року в селі Ахматі (нині Красноармійський район Саратовської області, Російська Федерація). Брав участь у німецько-радянській війні: льотчик-штурмовик, воював на 1-му Білоруському фронті[1]. Мав військове звання молодшого лейтенанта. Нагороджений орденами Червоної Зірки (25 квітня 1945), Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[2]. Член КПРС.
Упродовж 1946—1952 років навчався у Харківському художньому інституті у Григорія Бондаренка, Михайла Дерегуса, Володимира Яценка, Олексія Кокеля. Дипломна робота — ілюстрації до роману «Омелян Пугачов» В'ячеслава Шишкова (керівник Йосип Дайц; премія Спілки художників СРСР за 1952 рік[1])[3].
Протягом 1952—1963 років обіймав посаду директора Ужгородської картинної галереї, одночасно у 1952—1958 роках викладав в Ужгородському державному художньо-промисловому училищі[3].
У 1963—1967 роках працював у Севастопольських художньо-виробничих майстернях; у 1967—1970 роках викладав у Севастопольській дитячій художній школі; у 1971—1075 роках обіймав посаду директора Севастопольського художнього музею; з 1975 року продовжив працювати у Севастопольських художньо-виробничих майстернях. Мешкав у Севастополі в будинку на вулиці Пожарова, № 24, квартира № 11 та у будинку на вулиці Дмитра Ульянова, № 22, квартира № 36[4]. Помер у Севастополі 22 квітня 2002 року.
Творчість
ред.Працював у галузях станкового живопису, станкової та книжкової графіки. У реалістичній манері створював пейзажі, портрети, натюрморти, жанрової картини. Серед робіт:
- графіка
- «Дівчина з Верховини» (1954);
- «Верховинка з книгою» (акварель, 1958);
- «Доярка Г. Сличко» (картон, 1960);
- «Подвір'я» (1968);
- «Комсорг, старший сержант міліції В. Зубарев» (1977);
- «Мигдаль квітне» (1980);
- живопис
- «Долина Шауль» (1955);
- «Ставне» (1956, Севастопольський художній музей);
- «Верховинський пейзаж» (1956, варіант — 1960—1961);
- «Бокораші» (1957);
- «Промені» (1960);
- «Зима. Лісковиці» (1963);
- «У горах» (1965);
- «Карпати. Ужок» (1969);
- «Севастополь. Осінь» (1971);
- «Осінь» (1973);
- «Херсонес. Білий будинок» (1973);
- «Весна на Алсу» (1973);
- «Гірський пейзаж» (1974, Севастопольський художній музей);
- «Дозорний обхід» (1974);
- «Севастополь. Штиль» (1975);
- «Ранок. Севастополь» (1977);
- «Севастопольське подвір'я» (1978);
- «Севастополь. Набережна Артилерійської бухти» (1978);
- «Севастопольський дворик» (1978);
- «Матроський спуск» (1979);
- «Алсу» (1982);
- «Херсонес» (1983);
- «Набережна» (1984);
- «Херсонеська базиліка» (1995).
Ілюстрував та оформив книжки для Закарпатського обласного книжкового видавництва:
- «Верховино, світку ти наш» Матвія Тевельова (1954);
- «Друзі-товариші» Георгія Синельникова (1956).
Брав участь у республіканських виставках з 1954 року. Персональна виставка відбулася в Ужгороді у 1960 році.
Примітки
ред.Література
ред.- Кобиленков Михайло Васильович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 207—208.;
- Кобыленков, Михаил Васильевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Санкт-Петербург : Академический проект, 2002. — Т. 5 (Кобозева—Коняхин). — С. 20. (рос.);
- Р. Д. Бащенко, М. І. Гаврилюк. Кобиленков Михайло Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.