Колоденці

село в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, Україна

Коло́денці (пол. Kłodzienko) — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення станом на 2001 р. становило 852 особи. Орган місцевого самоврядування — Жовтанецька сільська рада.

село Колоденці
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Тер. громада Жовтанецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA46060150080060612
Основні дані
Засноване 1448
Населення 852
Площа 12,21 км²
Густота населення 69,78 осіб/км²
Поштовий індекс 80433[1]
Телефонний код +380 3254
Географічні дані
Географічні координати 50°0′22″ пн. ш. 24°15′59″ сх. д. / 50.00611° пн. ш. 24.26639° сх. д. / 50.00611; 24.26639
Середня висота
над рівнем моря
230 м
Місцева влада
Адреса ради 80431, Львівська обл., Львівський р-н, с. Жовтанці
Карта
Колоденці. Карта розташування: Україна
Колоденці
Колоденці
Колоденці. Карта розташування: Львівська область
Колоденці
Колоденці
Мапа
Мапа

CMNS: Колоденці у Вікісховищі

Назва

ред.

У 1989 р. назву села Колоденце було змінено на одну літеру[2].

Символіка

ред.

Затверджена 22 травня рішенням сесії Жовтанецької сільської ради. Колодязь вказує на назву поселення, а також уособлює місцеві джерела. Ділення щита та дві блискавки символізують Перунову гору, а хрест означає давній Василіанський монастир, який у XVII—XVIII ст. стояв під цією горою. Золото (жовтий колір на прапорі) є символом щедрості, добробуту, вказує на сільське господарство. Зелений колір характеризує природні багатства.

Герб с. Колоденці: у зеленому полі золотий колодязь із дашком, над ним — такий же розширений хрест, у відділеній кроквоподібно золотій главі скошені обабіч від центру дві сині блискавки.

Прапор с. Колоденці: квадратне полотнище, на зеленому фоні жовтий колодязь із дашком, над ним — такий же розширений хрест, з бічних країв до середини під верхнім краєм йде кроквоподібне січення, яке відділяє верхнє жовте поле з двома синіми блискавками.

Історія

ред.

У середині XV ст. власником села був львівський багач Б. Вовчик.

У податковому реєстрі 1515 року повідомляється про неможливість отримання податків з села через зруйнування волохами і татарами[3].

В XVI–XVII століттях в селі розміщувався чоловічий монастир Отців Василіян, зліквідований 1744 року. Монастир стояв на горбку, який називали Перунова гора, де давні предки поселян поклонялися ідолу того імені. У «грамотах усопших» збереглися імена багатьох монахів, що працювали тут для Божої слави. Колоденецькі монахи після ліквідації їхньої обителі перейшли в монастир у Добромилі. Туди ж із Колоденецького монастиря було перенесено чудотворний образ святого Онуфрія.

Станом на 1785 рік в селі Колоденці проживало 550 мешканців, у тому числі — 513 українців, 30 поляків і 7 євреїв.[4]

В 1915 році, під час Першої світової війни, австрійська військова влада звинуватила багатьох мешканців села у симпатіях до росіян, і вони були ув'язнені у відомому концентраційному таборі Талергоф. Серед них Валько Петро, Войтків Сава та Кушка Петро. Головка Петро був вбитий мадярами. Кушка Юрій (1861 р. н.), був страчений за рішенням воєнного суду 31-ї піхотної дивізії, що відбувся у Новому Ставі.[5]

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 846 99.3%
російська 6 0.7%
Усього 852 100%

Сучасна мурована, хрещата в плані з укороченими боковими раменами споруда, завершена над навою, бабинцем і вівтарем шоломовими банями на світлових восьмибічниках, збудована у 1896 р. на місці розібраної старої церкви. Відновлювалася у 1927 р. З 1946 по 1989 р. стояла зачиненою.[7]

Відомі люди

ред.

Народились

Владика Петро Лоза Народився 3 червня 1979 року в селі Колоденці Кам'янка-Бузького району Львівської області.

12 квітня 2018 року Папа Франциск дав свою згоду на канонічний вибір ієромонаха Петра єпископом-помічником Сокальсько-Жовківської єпархії, який здійснив Синод єпископів УГКЦ, і надав йому титул єпископа Паніума[1].

Єпископська хіротонія відбулася 12 липня 2018 року в катедральному соборі святих верховних апостолів Петра і Павла в Сокалі на Львівщині. Головним святителем був предстоятель УГКЦ Верховний архієпископ Святослав Шевчук, а співсвятителями — владика Ігор Возьняк, архієпископ і митрополит Львівський, та владика Михайло Колтун, єпарх Сокальсько-Жовківський 17 жовтня 2024 року у Ватикані повідомлено про те, що Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав за згодою Синоду прийняв зречення з уряду владики Михайла Колтуна, дотеперішнього єпископа Сокальсько-Жовківського, а на його місце Святіший Отець поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ призначити владику Петра Лозу[3][4]. Інтронізація єпископа Сокальсько-Жовківського Петра Лози відбулася 1 грудня 2024 року в катедральному храмі Святих апостолів Петра і Павла в Сокалі

Примітки

ред.
  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Кам'янка-Бузький район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
  2. Картка постанови. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2019.
  3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 168 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  4. K. Rzemieniecki. Spis ludności parafii Żółtańce z 1785 roku. Przeszłość Demograficzna Polski: materiały i studia. 0079-7189. T. 34 (2014), s. 53-60. (пол.)
  5. «Кур'єр Львовски» за 3/8 1915 № 234
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. Колоденці с Церква св.Іллі. www.pslava.info. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.

Посилання

ред.