Сорока колючохвоста
Сорока колючохвоста | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Temnurus temnurus (Temminck, 1825) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Glaucopis temnura Temminck, 1825 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Соро́ка колючохвоста[2] (Temnurus temnurus) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae)[3]. Мешкає в Південно-Східній Азії. Це єдиний представник монотипового роду Колючохвоста сорока (Temnurus).
Опис
ред.Довжина птаха становить 32-35 см, враховуючи довгий хвіст, вага 138 г. Довжина крила становить 13,8–14 см, довжина хвоста 16-18 см, довжина цівки 27-28 см, довжина дзьоба 30-31 мм. Забарвлення повністю чорне. Стернові пера виступають з боків хвоста, мають гострі кінчики. Очі темно-червонувато-карі. Дзьоб міцний, вигнутий, чорний, лапи чорні. Виду не притаманний статевий диморфізм[4].
Поширення і екологія
ред.Колючохвості сороки мешкають в північному і центральному В'єтнамі, східному Лаосі, на кордоні В'єтнаму і Камбоджі[5], в Національному парку Каенг Крачан на півдні Таїланду і в сусідніх районах М'янми, а також на острові Хайнань[6]. Вони живуть у вологих тропічних лісах і бамбукових заростях, на висоті до 1500 м над рівнем моря. Живляться безхребетними і дрібними хребетними, можливо, також плодами. Колючохвості сороки є моногамними птахами, утворюють тривалі пари. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Гніздо чашоподібне, робиться з гілочок і корінців. Гніздо будує і самиці, і самці, насиджують лише самиці. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Temnurus temnurus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 08 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Crows, mudnesters, melampittas, Ifrit, birds-of-paradise. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 липня 2022.
- ↑ Steve Madge, Hilary Burn: Crows and Jays. Princeton University Press, 2001, s. 119. ISBN 9780691088839.
- ↑ Peter Davidson. Birds of Vietnam, Cambodia and Laos. с. 77. ISBN 9781472932846.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|url=
(довідка) - ↑ John Mackinnon, Nigel Hicks: Birds of China. Bloomsbury Natural History, s. 129. ISBN 9781472932136.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |