Комаягуа
Комая́гуа (ісп. Comayagua) — місто, адміністративний центр департаменту Комаягуа, Гондурасу. Відоме своєю багатою колоніальною архітектурою.
 Координати 14°27′10″ пн. ш. 87°38′17″ зх. д. / 14.452766666667° пн. ш. 87.637925° зх. д.
|
Географія
ред.Місто розташоване за 80 км на північний захід від міста Тегусігальпа, на висоті 594 м над рівнем моря..
Клімат
ред.| Кліматограма Комаягуа | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
59
23
16
|
41
25
16
|
41
28
17
|
56
30
18
|
210
28
19
|
297
27
19
|
207
27
19
|
292
27
19
|
377
27
19
|
272
25
18
|
122
23
17
|
74
23
16
|
| Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 2048 мм. Джерело: «Climate-Data.org» (англ.)[2] | |||||||||||
Історія
ред.Комаяґуа була заснована в 1537 році, за наказом намісника Юкатану дона Франсіско де Монтехо, капітаном Алонсо де Касересом[es], як Санта-Марія-де-ла-Консепсьйон-де-Комайаґуа.[3].
У 1557 році король Філіп II надав Комаяґуа титул міста, і стратегічне міста положення дозволило йому за кілька років стати центром церковної та цивільної влади, економічним і культурним центром. Місто було столицею провінції Комаяґуа генерал-капітанства Ґватемала віцекоролівства Нова Іспанія протягом усього колоніального періоду.
Місто було столицею провінції Комаяґуа у складі Сполучених Провінціях Центральної Америки[es] та Федерації Центральної Америки з 1 липня 1823 року по 22 листопада 1824 року. Після здобуття Гондурасом незалежності президент Марко Авреліо Сото переніс столицю країни до міста Теґусіґальпа 30 жовтня 1880 року[4].
Населення
ред.
Галерея
ред.-
Центральна площа міста, фонтан перед Катедральним собором -
Церква святого Антонія Падуанського -
Катедральний собор Непорочного Зачаття Діви Марії (1715 р.) -
Єпископський палац -
Церква Богородиці Милосердної (1550 р.) -
Церква святого Франциска (1560 р.)
Примітки
ред.- ↑ Honduras «citypopulation.de»
- ↑ Комаягуа «Climate-Data.org» (англ.)
- ↑ Ephraim George Squier. Apuntamientos sobre Centroamérica particularmente sobre los estados de Honduras y El Salvador. Imprenta de G. E. Gratiot, 1856 (ісп.)
- ↑ Guillermo Varela Osorio. Historia de Honduras. 2011. Tegucigalpa, Honduras (ісп.)