Коммуна (рятувальне судно)
«Коммуна» (до 1922 року — «Волхов») — морське допоміжне судно ВМФ Росії, рятувальник підводних човнів, за конструкцією — катамаран. Найстаріше судно ВМФ Росії, і найстаріше у світі судно, що фактично перебуває на озброєнні та виконує бойові завдання[1].
«Коммуна» в Севастополі, 22 липня 2009 року
| |
Історія | |
---|---|
→ | |
Назва: | «Коммуна», (рос. «Коммуна») |
Замовлений: | 30 грудня 1911 року |
Будівник: | Путилівський завод, Санкт-Петербург, Російська імперія |
Закладений: | 12 листопада 1912 року |
Спуск на воду: | 17 листопада 1913 року |
Виведений: | 14 липня 1915 року |
Порт припису: | Кронштадт (1915 — 1967), Севастополь (з 1967) |
Доля: | пошкоджений |
Основні характеристики | |
Клас і тип: | Рятувальне судно |
Водотоннажність: | 3 100 т |
Довжина: | 96 м |
Ширина: | 18,57 м |
Висота: | 8,40 м |
Осадка: | 3,65 м |
Дальність плавання: | 4 000 миль |
Екіпаж: | 24 (11 офіцери) |
Станом на 2022 рік перебувало у складі Чорноморського флоту. Пройшло модернізацію, обладнане підводним роботом Seaeye Panther Plus.
Історія
ред.Ідею будівництва спеціалізованого рятувального судна для потреб підводників подав у червні 1909 року командир підводного човна «Кефаль» Сибірської флотилії В. А. Меркушов. У своїй доповідній записці він як приклад посилався на німецьке судно «Вулкан»[de], характеристики якого йому стали відомі раніше, під час служби на Балтиці, з літератури та від офіцерів, що приймали підводні човни типу «Карп» на німецькій верфі Germaniawerft у Кілі.
Ідею помітили, і до 1911 року на Путилівському заводі розробили проєкт, який виявився найкращим із представлених на конкурс. 5 травня 1912 з Товариством Путилівських заводів було підписано контракт на будівництво судна.
Судну дали ім'я «Волхов» (стар. «Волховъ» ), за основною версією — на честь новгородської річки, за іншою — на честь біблійних волхвів[2].
У 1915 році побудоване на Путилівській корабельні судно увійшло до складу Російського імператорського флоту.
У деяких джерелах стверджується, що при будівництві використовувалася особлива ковка корабельна сталь, прозвана «путилівською», метод виготовлення якої згодом був ніби втрачений, і завдяки цій сталі навіть через сто років після спуску на воду корпусні конструкції корабля знаходяться у відмінному стані[3]. Проте, за даними фахівців Російського державного архіву військово-морського флоту (РДА ВМФ), дані твердження не мають жодних підстав. У процесі будівництва «Волхова» використовувалася стандартна на той час сименс-мартенівська сталь (сьогодні заведено називати її просто мартенівською, хоча процес отримання даного типу литої сталі був запропонований Сіменсом та Мартеном)[4][5]. В результаті проведених експертами Роскосмосу досліджень було встановлено, що з великою часткою ймовірності, високі антикорозійні властивості сталі корпусу Волхова були отримані в результаті її вороніння в ході будівництва судна[6].
Першим місцем базування судна став Ревель, де Волхов використовувався як плавуча база підводних човнів, транспортуючи до 10 запасних торпед, 50 тонн палива, а також надаючи каюти для розміщення до 60 підводників.
Вперше «Волхов» був застосований в червні 1917 при підйомі підводного човна АГ-15 (проєкту «Американський Голланд») біля Аландських островів[7]. Цей епізод пізніше увійшов у повість «Підводники» О. С. Новикова-Прибоя, а «Волхов» у ній описаний під назвою «Мудрець».
24 вересня (7 жовтня) 1917 року рятувальним судном «Волхов» з глибини 13,5 метра було успішно піднято затонулий під час навігаційної аварії підводний човен «Єдиноріг» (типу «Барс»).
31 грудня 1922 року судно «Волхов» було перейменовано на «Комуну».
В 1928 «Комуною» (командир — С. І. Рябков) був піднятий англійський підводний човен L-55[8].
У квітні-червні 1933 року «Комуна» підняла з глибини 84 метри підводний човен «Робітник», що затонув у 1931 році.
Друга світова війна
ред.У роки німецько-радянської війни служило у складі Балтійського флоту, забезпечувало ремонт підводних човнів, у тому числі докування субмарин типу «Малютка».
Після війни
ред.Наприкінці листопада 1956 року судно знову заступило на бойове чергування: з глибини 45 метрів було піднято протаранений есмінцем підводний човен М-200. У жовтні 1957 року з глибини 73 метри було піднято підводний човен М-256.
У 1967 році «Комуна» була передислокована з Кронштадта до Севастополя.
У 1973 переобладнано в носій підводних апаратів. Оснащено апаратом (автономним снарядом) АС-6 типу «Пошук-2» проєкту 1832.
У 1977 році «Комуна» займалася підйомом з дна літака Су-24, що зазнав катастрофи.
У 1984 році були плани щодо передачі судна у відання Академії наук СРСР, проте вони не були реалізовані, і "Комуна" була переобладнана для виконання початкових функцій судна-рятувальника.
17 листопада 2013 року виповнилося 100 років з дня спуску судна на воду[9]. 14 липня 2015 року у Севастополі урочисто відзначили віковий ювілей з дня підйому Андріївського прапора на судні-рятувальнику.
У 2016 році на час ремонту СС «Саяни» обладнано рятувальним глибоководним апаратом АС-28 (проєкт 1855 «Приз»).
Російсько-українська війна
ред.У 2022 році під час російського вторгнення в Україну судно було відправлено на пошук флагмана Чорноморського флоту ракетного крейсера «Москва», який затонув 14 квітня 2022 року внаслідок ракетного удару двома ракетами Р-360 «Нептун» берегового протикорабельного комплексу РК-360МЦ «Нептун»[10]. Зробити детальніші висновки про дії «Комуни» в районі затоплення флагмана чорноморського флоту рф за даними з супутників заважала хмарна погода в тому районі[11].
21 квітня 2024 року судно було вражене у порту тимчасово окупованого Севастополя[12][13]. Останнім призначенням корабля стало прикриття власним корпусом інших кораблів у гавані. [14].
Примітки
ред.- ↑ Николай Долгачёв (19 грудня 2010). У спасателей Черноморского флота России появилась «Пантера». Вести.ру (рос.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 20 грудня 2010.
- ↑ "Коммуна": царский пароход и подводные дроны. crimea.ria.ru (рос.). 11 квітня 2018. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ Спасательное судно «Коммуна». www.kchf.ru. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 22 липня 2017.
- ↑ СС "Коммуна" ("Волхов"): сто лет в строю (рос.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 22 квітня 2022.
- ↑ Виталий Юрганов (16 липня 2015). Спасательное судно «Коммуна». 100 лет в составе ВМФ России. Флот — XXI век. Blackseafleet-21.com. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 4 лютого 2020.
- ↑ Марина Сизова. Вечная «Коммуна» несёт вахту в Чёрном море уже более 100 лет / Анна Мельникова. — Комсомольская правда. — 2019. — 20 лютого. — ISSN 0233-433X.
- ↑ Энциклопедия отечественного подводного флота: АГ-15. Тип «АГ» (Holland-602F) [Архівовано 15 травня 2013 у Wayback Machine.].
- ↑ Бойко В. Н. Иностранные подводные лодки в составе ВМФ СССР [Архівовано 20 лютого 2013 у Wayback Machine.].
- ↑ «Меридиан Севастополь»: Старейшее военное судно отметило столетие [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]. 18.11.2013.
- ↑ H I Sutton (22 квітня 2022). Russia Deploys Unusual 110-Year-Old Ship To Investigate Moskva Wreck. Covert Shores. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 23 квітня 2022.
- ↑ На місце затоплення крейсера «москва» рф відправила 110-річне рятувальне судно. Укрінформ. 23 квітня 2022. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 23 квітня 2022.
- ↑ Удар по "Коммуні". ЗСУ вразили у Севастополі один із найстаріших кораблів російського флоту. BBC News Україна (укр.). 21 квітня 2024. Процитовано 21 квітня 2024.
- ↑ У ВМС відреагували на ранкові вибухи у Севастополі. РБК-Украина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- ↑ У ВМС розповіли, яку роботу виконував уражений в Криму корабель "Коммуна". РБК-Украина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
Посилання
ред.Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Kommuna (ship, 1915).
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Volkhov (ship, 1915).
- Flot.sevastopol.info: Спасательное судно «Коммуна» [Архівовано 23 липня 2016 у Wayback Machine.]. Телестудия Роскосмоса
- СС «Коммуна» («Волхов»): сто лет в строю. К 100-летию зачисления в списки флота и спуска на воду спасательного судна Черноморского флота Российской Федерации «Коммуна» (до 31.12.1922 г. — «Волхов»). РГА ВМФ. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020. (рос.)