Комуни Данії
Кому́на (дан. kommune) — нижча адміністративно-державна одиниця в Данії, муніципальне самоврядування якої закріплено конституцією Данії (§ 82).
| Комуни Данії | |
|---|---|
| Країна |  Данія |
| Тип | LAU 1d, адміністративний поділ Данії, політична одиницяd, адміністративна одиниця країни другого рівняd, комуна[d] і організація |
| Кількість | 98[1] |
 Комуни Данії у Вікісховищі | |
За статистикою Євростат NUTS муніципалітети Данії складають рівень LAU 1[2]. У середньому кількість мешканців в муніципалітеті дорівнює 55 000 (у Британії 137 000, у Швеції 30.800, у Німеччині 5600).[3] Медіана, або «типовий розмір» муніципалітету Данії становить 43 000, проти 119 500 у Британії, 15 500 у Швеції та 1300 в Німеччині. 80 % муніципалітетів Німеччини мають населення менш як 5000 мешканців, своєю чергою Данія має лише 3 таких адміністративних одиниці, а саме: Læsø, Fanø і Samsø.
Структура
ред.Вищим органом влади в муніципалітеті є обрана народом громадська рада (da. kommunalbestyrelse; у деяких муніципалітетах byråd; в Копенгагені borgerrepræsentation) з мером на чолі.
Найстарший державний службовець отримує звання голови спільноти (kommunaldirektør; в Aarhus муніципалітеті та stadsdirektør в муніципалітеті Odense).
Основні задачі
ред.- Охорона здоров'я, догляд за людьми похилого віку
- Побудова шкіл та дитячих садків
- Подолання безробіття
- Побудова доріг (крім автомагістралей та шосе)
- Видання паспортів та водійських посвідчень
- Парки, бібліотеки, міська забудова
- Громадський транспорт
Фінансування
ред.У порівнянні з іншими адміністративно-територіальними одиницями країн Європи муніципалітети Данії мають найбільшу свободу реалізації своїх проектів.
Вони встановлюють муніципальний податок. Муніципальний податок складається з податку на приватний прибуток (близько 86 % надходжень) та податку на нерухомість (11 %).Податкова ставка повинна бути обговорена адміністрацією муніципалітету з міністром фінансів Данії. Станом на 2015 рік середня податкова ставка дорівнює 24,9 %.[4]
Більша частина від податку на торгівлю йде в державу, самім муніципалітетам дістається близько двох відсотків.[5]
Вибори
ред.Місцеві вибори проводяться за законом раз на чотири роки в третій вівторок листопада. Обрані кандидати заступають на посаду 1 січня, а покидають її через чотири роки.[6]
Контроль
ред.Місцеві органи влади знаходяться під державним муніципальним наглядом, який здійснює центральна державна адміністрація (da. Statsforvaltningen).
Фарерські острови та Гренландія
ред.На самоврядних Фарерських островах є 30 муніципалітетів. Також Гренландія має свій адміністративний поділ і складається з 4 муніципалітетів.
Див. також
ред.Джерела
ред.- ↑ https://www.ism.dk/Media/638159624452010296/kommunalreformen-kort-fortalt.pdf — С. 12.
- ↑ Übersichtsdarstellung der Verwaltungsstrukturen in der EU [Архівовано 13 липня 2014 у Wayback Machine.] von Eurostat
- ↑ Poul Erik Mouritzen (red.
- ↑ Centrale skattesatser i skattelovgivningen 2008—2015 [Архівовано 15 Січня 2014 у Wayback Machine.] Skatteministeriet, abgerufen am 22.
- ↑ Fakten zur Haushaltslage der Kommunen (dän. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 30 березня 2018.
- ↑ Kaare Sørensen: Socialdemokraterne blev alligevel størst [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.] Jyllands-Posten online, abgerufen am 20. November 2013.