Кононенко Вадим Григорович

Кононенко Вадим Григорович
Народився8 липня 1920(1920-07-08)
Ізюм
Помер16 квітня 1983(1983-04-16) (62 роки)
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьвинахідник
Alma materХарківський авіаційний інститут
Галузьавіабудування
ЗакладХарківський авіаційний інститут
Вчене званнядоктор технічних наук
Науковий ступіньпрофесор
Відомий завдяки:наукова школа зміни форми та руйнування металів під впливом ударних імпульсів
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки

Вади́м Григо́рович Кононе́нко (8 липня 1920, Ізюм, Харківська область — 16 квітня 1983, Харків) — український вчений-знавець авіаційної технології та обробки металів тиском, ректор Харківського авіаційного інституту (1976—1983), лауреат Державної премії УРСР (1975).

Короткий життєпис

ред.

1944 року закінчив Харківський авіаційний інститут, там же залишився працювати.

Протягом 1952—1957 років — декан факультету літакобудування, у 1961—1983 — завідувач кафедри технології літакобудування.

У 1964 — доктор технічних наук, 1965 — професор

У 1976—1983 роках очолював Харківський авіаційний інститут.

1972 — заслужений діяч науки УРСР.

Є автором праць щодо:

  • проблем імпульсної обробки, в тому числі обробки вибухом,
  • механіки твердого деформованого тіла.

Є засновником наукової школи зміни форми та руйнування металів під впливом ударних імпульсів. Автор понад 350 наукових праць, 400 винаходів, 88 патентів і однієї реалізованої ліцензії. Під його особистим керівництвом підготовлено 82 кандидати наук, надано практичну допомогу 5 докторантам при виконанні ними дисертаційних робіт.[1]

Був членом комітету УРСР з присудження державних премій в галузі науки і техніки, головою обласного правління науково-технічного об'єднання «Машпром», депутатом Харківської Ради народних депутатів, відповідальним редактором наукових збірників, головою і членом спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій.[1]

1985 року на головному корпусі інституту встановлено пам'ятну дошку.

Примітки

ред.
  1. а б Кононенко Вадим Григорович | ХАІ. khai.edu. Процитовано 27 липня 2024.

Джерела

ред.