Конфлікт на Байтак-Богдо
Конфлікт на Байтак-Богдо (монг. Байтаг Богдын хилийн мөргөлдөөн, Байтагбогдын тулгаралт) — прикордонний конфлікт між Монгольською народною та Китайською республіками за участю СРСР, що мав місце в 1947-1948.
Конфлікт на Байтак-Богдо | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Ілійське повстання Громадянська війна в Китаї | |||||||
44°00′43″ пн. ш. 89°35′31″ сх. д. / 44.012081° пн. ш. 89.591916° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
МНР СРСР Комуністична партія Китаю |
Республіка Китай | ||||||
Командувачі | |||||||
Хорлогійн Чойбалсан Батин Дорж |
Оспан-батир Чжан Чжичжун |
Історія
ред.У горах Байтак-Богдо на кордоні МНР (Баян-Ульгійський та Кобдоський аймаки) та КР (Сіньцзян) існувало кілька прикордонних застав[1][2].
На початку червня 1947 китайські дунгани і казахи, підбурювані гоміньданівським урядом, вторглися на територію МНР.
5 червня радянська авіація завдала контрудару, а монгольський батальйон[3] вибив казахів з монгольської території і увійшов до Сіньцзяну, маючи намір надати підтримку прорадянському комісару Лі Жиханю в його спробі встановити свою владу в регіоні.
На китайській заставі Бейташань монгольський загін був оточений; частина солдатів потрапила в полон[4].
Зрештою, за допомогою полку хуейцзуської кавалерії з Цинхая[5] генерал Ма Січжень і казахський військовий діяч Оспан-батир повернули заставу[6][7][8].
Монголи не залишили спроб проникнути до Сіньцзяну, і в другій половині року бойові дії на кордоні тривали з різною інтенсивністю[9][10].
У січні 1948 загін китайської кавалерії чисельністю в 700 шабель перетнув кордон і попрямував до Кобдо, попутно руйнуючи монгольські стійбища[11], проте був розбитий.
Дрібні прикордонні сутички продовжилися до липня 1948 (за період конфлікту всього сталося 13 збройних зіткнень)[12][13].
Примітки
ред.- ↑ Taylor & Francis. China and the Soviet Union. — С. 233.
- ↑ United States. Dept. of State. Foreign relations of the United States: diplomatic papers, Volume 7. — For sale by the Supt. of Docs, 1972. — С. 563.
- ↑ Xiaoyuan Liu. Reins of liberation: an entangled history of Mongolian independence, Chinese territoriality, and great power hegemony, 1911-1950. — Stanford University Press, 2006. — С. 474. — ISBN 0804754268.
- ↑ Political Implications in Mongolian Invasion of N. China Province. The Canberra Times. 13 червня 1947. Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 2 грудня 2010.
- ↑ Li, Chang. THE SOVIET GRIP ON SINKIANG. jstor. Архів оригіналу за 5 липня 2012. Процитовано 28 червня 2010.
- ↑ Andrew D. W. Forbes. Warlords and Muslims in Chinese Central Asia: a political history of Republican Sinkiang 1911-1949. — Cambridge, England : Cambridge University Press, 1986. — С. 376. — ISBN 0521255147.
- ↑ Dickens, Mark. The Soviets in Xinjiang 1911-1949. Oxus Communications. Архів оригіналу за 5 липня 2012. Процитовано 18 листопада 2008.
- ↑ David D. Wang. Clouds over Tianshan: essays on social disturbance in Xinjiang in the 1940s. — NIAS Press, 1999. — С. 122. — ISBN 8787062623.
- ↑ CHINA: Encirclement. TIME magazine. 6 жовтня 1947. Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 2 грудня 2010.
- ↑ A Letter From The Publisher, Oct. 20, 1947. TIME magazine. 20 жовтня 1947. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 2 грудня 2010.
- ↑ Hsiao-ting Lin. Modern China's Ethnic Frontiers: A Journey to the West. — Taylor & Francis, 2010. — С. 108. — ISBN 0415582644.
- ↑ Andrew D. W. Forbes. Warlords and Muslims in Chinese Central Asia: a political history of Republican Sinkiang 1911-1949. — Cambridge, England : Cambridge University Press, 1986. — С. 376. — ISBN 0521255147.
- ↑ CHINESE TROOPS RECAPTURE PEITASHAN. The Canberra Times. 13 червня 1947. Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 2 грудня 2010.