Конячів
Коня́чів (пол. Koniaczów) — село у Польщі, у гміні Ярослав Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться на відстані 5 км на північний схід від Ярослава[2] у Надсянні. Населення — 563 особи (2011[1]).
Село
 Координати 50°02′00″ пн. ш. 22°44′00″ сх. д. / 50.03333333° пн. ш. 22.73333333° сх. д.
|
Історія
ред.Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» село належало до Ярославського повіту, знаходилося в родючій місцевості, при дорозі з Ярослава до Цешанува. В селі не було власної церковної парафії. Греко-католики належали до парафії в селі Сурохові Ярославського деканату Перемишльської єпархії, а римо-католики — до парафії у Ярославі. Згідно з переписом 1881 року в селі було 227 мешканців. Проте відповідно до церковних даних, тоді було 17 римо-католиків та 223 греко-католики.[3].
У 1912 р. селяни звели дерев'яну богослужбову каплицю о. Николая, яка була філіяльною церквицею парафії у Сурохові.[4]
Після окупації поляками Галичини село входило до Ярославського повіту Львівського воєводства Польщі, а після укрупнення ґмін 1 серпня 1934 року включене до ґміни Муніна. На 01.01.1939 в селі проживало 480 мешканців, з них 300 українців-грекокатоликів, 80 українців-римокатоликів (у кінці 1930-х перейшли на римо-католицький обряд), 20 поляків, 80 польських колоністів міжвоєнного періоду[5]. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Ляшківського району Львівської області.
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (135 осіб — 30 родин опинилися в населених пунктах Тернопільської області)[6]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[7].
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 282 | 70 | 191 | 21 |
| Жінки | 281 | 70 | 177 | 34 |
| Разом | 563 | 140 | 368 | 55 |
Примітки
ред.- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 25 жовтня 2013. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Koniaczów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 329. (пол.)
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1936 — Перемишль, 1936 — с. 130. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 13 листопада 2019.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 113 (довідка) - ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 28.
- ↑ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області) [1] [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 13 листопада 2019.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |